272 фільми з 60 країн показали на 49-му Київському міжнародному кінофестивалі «Молодість» у столиці 22–30 серпня. Нагородження відбулося під аркою Дружби народів.
Гран-прі по 137 тис. грн нагороди отримали дві картини — «Особливі прикмети» мексиканки Фернанди Валадес і «Твій хід» канадської режисерки Міріам Верро.
Головна героїня «Особливих прикмет» Магдалена вирушає на пошуки зниклого сина, дорогою до кордону зі США.
— Фільм досліджує жахіття і суперечності сучасної Мексики, — каже режисерка 39-річна Фернанда Валадес у відеозаписі, що транслюють на великому екрані сцени. — Але водночас це історія про опір.
Стрічка «Твій хід» розповідає про двох індіанок. У дитинстві вони пообіцяли одна одній триматися разом. На порозі 17-ліття їхня дружба опиняється під загрозою. Одна закохується в білого й хоче поїхати з резервації.
— Прагнула показати життя цілого народу очима дівчини й водночас розповісти історію, яка могла б трапитися будь-де, — говорить у відеозаписі режисерка Міріам Верро, 40 років. — Сильні характери героїнь конфліктують і водночас взаємодоповнюються. Одна хоче піти, друга — лишитися.
Велика радість — знати, що дорога моєму серцю невелика й особлива спільнота інну тепер відома й українцям. Ця народність заслуговує, щоб про неї знали в усьому світі. Це ті, хто вижив у боротьбі з колонізаторами.
— Цього року на «Молодості» майже не було нашумілих фільмів, хоча й були очікувані. Наприклад, робота Романа Балаяна «Ми є. Ми поруч» — про хірурга, хрещеник якого помер під час операції. Та «Забуті» Дарії Онищенко — про вчительку української мови в окупованому Луганську, — каже кінокритик 41-річний Олександр Гусєв. — З українських прем’єр також виділю дві документалки — «Поїзд Київ — Війна» Корнія Грицюка. З багатоголосся персонажів народжується картина подій на Донбасі. З усіма протиріччями, гнівом, дурістю, невіглаством, а також самопожертвою і здатністю прощати. І «Зарваниця» Яреми Малащука та Романа Хімея про паломництво до святині.
— У сучасних українських фільмах нема за що зачепитися, — каже робітник 40-річний Сергій. Ділиться враженням від прем’єр та вітчизняного кіно останніх років. — Глядач подивився — і все. А треба, щоб людина бачила на екрані приклад, зразок. Пізнавала щось нове і вчилася аналізувати. Наприклад, у документалці «Хлопець війни» 18-річний Артем захоплюється зброєю і вважає себе професіоналом. Іде добровольцем на Донбас. А чому захотів і для чого?
«Ваш Василь» — це життєпис поета і політв’язня Василя Стуса. Показали, що він не зламався, ішов своїм шляхом. Але хотілося не просто інформації. Не кожна людина може зробити правильний висновок, зіставити ті чи інші факти й події. Треба було глибше копнути. Пояснити, як поет став справжнім українцем у радянські часи.
Без фільмів не може бути країни. Завдяки їм із кожної дитини має виростати громадянин. А у нас це так — десь щось хтось зробив. І грошей на кіно бракує. Держава не дає й не хоче цим займатися, а своїх власних немає. І люди хочуть на шару дивитися, а не платити, — продовжує.
— У нас є історія, маємо на що спертися й будувати кіно. А все нехтується. Національну ідею не транслюють через стрічки. А потім і виходить «какая разница». Треба загострювати ці питання, бо зараз Україна на межі існування.
27 хвилин триває фільм «Схрон» режисерки 31-річної Оксани Войтенко. Переміг у Національному конкурсі кінофестивалю «Молодість». Розповідає про упівців, які переховуються у криївці. Серед них і вагітна дружина командира загону. Дія відбувається 1946 року.
Загалом на 49-й «Молодості» вручили 26 нагород.
×
Джерело: gazeta.ua
