17.1 C
Киев
Воскресенье, 22 июня, 2025
додому Блог сторінка 2312

Нова Верховна Рада – найголовніше: спікер, коаліція, комітети

0

29 серпня відбулося перше засідання Верховної Ради ІХ скликання. Депутати прийняли присягу та ухвалили низку важливих рішень. Зокрема, обрали спікера, віце-спікерів, уклали коаліційну угоду та сформували комітети.

 

Голова Верховної Ради – Дмитро Разумков

Депутати під час засідання 29 серпня обрали головою Верховної Ради лідера партії «Слуга народу» Дмитра Разумкова. «За» проголосували 382 депутатів, «проти» – 26, ще 11 не проголосували.

 

Під час виступу Дмитро Разумков зазначив, що упродовж багатьох років довіра населення до влади зменшилася.

Сьогодні ми маємо кардинально оновлену владу – це 80% нових облич у Верховній Раді,
– сказав Разумков.

Разумков зазначив, що нова Верховна Рада має історичну місію – повернути довіру українців до влади, запустити законодавчі ініціативи стрімкого економічного зростання, очистити владу від корупції.

Новий спікер виділив 3 напрямки роботи Ради 9 скликання:

  1. Реформи інститутів влади і Верховної Ради України (Разумков відзначив на необхідності прийняти законопроекти про зняття недоторканості, про кнопкодавство, прогули депутатів, процедуру імпічменту та багато інших)
  2. Очищення влади від корупційних практик (зокрема, закон про незаконне збагачення)
  3. Запуск механізмів стрімкого економічного зростання (мета – зростання економіки на 5-7% уже наступного року, ліквідація монополії)

Дмитро Разумков – 35-річний політтехнолог, був спікером штабу та одним з головних політичних консультантів Володимира Зеленського у президентській компанії 2019 року. Керуючий партнер та директор компанії політичного консалтингу «Ukrainian Politconsulting Group».

Основні обов’язки спікера Верховної Ради

► Проводити засідання Верховної Ради з дотриманням вимог Регламенту.
► Організовувати роботу Верховної Ради та координувати діяльність її органів.
► Підписувати акти, прийняті Верховною Радою, засвідчуючи відповідність їхнього змісту прийнятим рішенням.
► Забезпечувати дотримання календарного плану роботи сесії та порядку денного пленарних засідань.
► Представляти Верховну Раду у зносинах з іншими органами державної влади України та органами влади інших держав і міжнародними організаціями.
​► Звертатися до суду з позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата.

Зауважимо, що партія «Слуга народу» підготувала 465 законодавчих актів і змін до законів. Серед яких є в тому числі і зміни до Конституції.

Як розсадять депутатів за фракціями у новій Раді / Інфографіка 24 каналу

 

 

Перший заступник Голови Верховної Ради – Руслан Стефанчук

Першим віце-спікером став представник Зеленського у парламенті та народний депутат від «Слуги народу» Руслан Стефанчук. За нього проголосували 330 нардепів. Проти виступили 26 депутатів з «Європейської Солідарності». 40 утрималися, ще 20 не голосували. Під час промови політик зауважив, що сьогоднішній початок роботи новообраної Ради свідчить про «велике творення України», яке пов’язане з довірою людей та відповідальністю парламентарів. Попри політичні баталії, попри суперечки, основна функція цього парламенту – складна і щоденна законопроектна робота. Бо тільки законопроекти і рішення Ради можуть стати основою змін у суспільстві,
– сказав Стефанчук.

Руслан Стефанчук – радник та представник Президента України Володимира Зеленського у Верховній Раді. Доктор юридичних наук, адвокат, професор, член-кореспондент Національної академії правових наук України. Працював помічником нардепа від БПП Анатолія Матвієнка та віце-прем’єра Степана Кубіва. У 2011-2013 завідував відділом проблем розвитку національного законодавства в Інституті законодавства ВРУ. Чим займається віце-спікер у Верховній Раді? Віце-спікер є офіційно заступником, виконує доручення голови Ради і заміняє його за потреби. А ще – взаємодіє з судами (формально, бо суди після реформи не підконтрольні парламенту). Також ця людина забезпечує інформування про діяльність Верховної Ради й зачитує звернення депутатів у п’ятницю.

 

Заступник Голови Верховної Ради – Олена Кондратюк

За її кандидатуру проголосували 318 депутатів, проти – 0, утримались 37, ще 59 – не голосували. Кондратюк представляє в Раді «Батьківщину» Юлії Тимошенко.
Перед обранням проводили рейтингове голосування, адже на посаду претендували одразу 4 осіб від різних політсил. Результати рейтингового голосування: ► Олена Кондратюк («Батьківщина») – 290 голосів.
► Мустафа Джемілєв («Європейська солідарність») – 59 голосів.
► Ірина Костанчук (самовисуванка) – 49 голосів.
► Нестор Шуфрич («Опозиційна платформа – За життя») – 48 голосів. Олена Кондратюк народилася 1970 року у Львові. Освіту здобула в Університеті імені Франка, є кандидатом історичних наук. Із 2007 року від «Батьківщини» неодноразово обиралася депутатом ВР, була членкинею Комітету Ради з питань свободи слова. У 2012 – 2014 роках була заступником члена Делегації у Парламентській асамблеї Ради Європи. Чим займається віце-спікер у Верховній Раді? Віце-спікер є офіційно заступником першого заступника голови Верховної Ради. У разі відсутності першого заступника, віце-спікер виконує доручення голови Ради і заміняє його за потреби. А ще – взаємодіє з судами (формально, бо суди після реформи не підконтрольні парламенту). Також ця людина забезпечує інформування про діяльність Верховної Ради й зачитує звернення депутатів у п’ятницю.

Коаліція дорівнює «Слуга народу»
Дмитро Разумков під час засідання оголосив, що в складі політичної сили «Слуга народу» більшість нардепів від конституційного складу парламенту.
Дійсно, зареєстрована депутатська фракція «Слуга народу» налічує 254 народних депутатів.
Відповідно до Конституції України, вона (політична сила – 24 канал) має права коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді,
– сказав Разумков на засідання Верховної Ради.
Депутати також затвердили керівні склади усіх фракцій і одну депутатську
Комітети – перелік та керівники
«Слуга народу» керуватиме в 19 комітетах. «Батьківщина», «Європейська Солідарність» та ОПЗЖ очолили по 1 комітету. «Голос» не очолив жодного, натомість в 1 комітеті головуватиме депутат-самовисуванець.
Усього Верховна Рада України ІХ скликання створила 23 парламентських комітетів (за таку постанову проголосували 318 депутатів):
► З питань аграрної та земельної політики. Голова – Микола Сольський, «Слуга народу».
► Антикорупційної політики. Голова – Анастасія Красносільська, «Слуга народу».
► Бюджету. Голова – Юрій Арістов, «Слуга народу».
► Гуманітарної та інформаційної політики. Голова – Олександр Ткаченко, «Слуга народу».
► Екологічної політики та природокористування. Голова – Олег Бондаренко, «Слуга народу».
► Економічного розвитку. Голова – Дмитро Наталуха, «Слуга народу».
► Енергетики та житлово-комунальних послуг. Голова – Андрій Герус, «Слуга народу».
► Здоров’я нації, медичної допомоги і медичного страхування. Голова – Михайло Радуцький, «Слуга народу».
► Зовнішньої політики і міжпарламентського співробітництва. Голова – Богдан Яременко, «Слуга народу».
► Інтеграції України з Європейським Союзом. Голова – Іванна Климпуш-Цинцадзе, «Європейська Солідарність».
► Молоді і спорту. Голова – Андрій Кожем’якін, ВО «Батьківщина».
► Національної безпеки, оборони та розвідки. Голова – Олександр Завітневич, «Слуга народу».
► Організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. Голова – Андрій Клочко, «Слуга народу».
► Освіти, науки та інновацій. Голова – Сергій Бабак, «Слуга народу».
► З прав людини, деокупації і реінтеграції тимчасово окупованих територій в Донецькій і Луганській областях і АР Крим, Севастополя, національних меншин, міжнаціональних відносин. Голова – Дмитро Лубінець, самовисуванець.
► Правової політики. Голова – Ірина Венедіктова, «Слуга народу».
► Правоохоронної діяльності. Голова – Денис Монастирський, «Слуга народу».
► Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України. Голова – Сергій Кальченко, «Слуга народу».
► Свободи слова. Голова – Нестор Шуфрич, «Опозиційна платформа – За життя».
► Соціальної політики та захисту прав ветеранів. Голова – Галина Третьякова, «Слуга народу».
► Транспорту та інфраструктури. Голова – Юрій Кисіль, «Слуга народу».
► Фінансів, податкової та митної політики. Голова – Данило Гетманцев, «Слуга народу».
► Цифрової трансформації. Голова – Михайло Крячко, «Слуга народу».
Тож комітетів буде на 4 менше, ніж минулого скликання Ради – 23 замість 27. Їх скоротили шляхом об’єднання деяких комітетів між собою.
Довідка :
(Комітети Ради – що це і чим вони займаються?Комітет Верховної Ради України – це парламентський орган, який формують із народних депутатів. Комітети перевіряють або готують законопроекти та виконують контрольні функції. Рада кожного скликання затверджує кількість комітетів, їх назви та функції.

Той чи інший депутат може потрапити в комітет на основі пропозицій фракцій. Їх вносять з дотриманням квот, які визначені регламентом Ради. Далі Рада формує склад комітетів. Зауважимо, що кожен нардеп повинен бути членом якогось комітету.)

Чиновников «Киевавтодора» подозревают в хищении средств на дорожных работах

0

Прокуратура расследует хищение бюджетных средств чиновниками «Киевавтодора» по сговору с подрядчиками во время выполнения четырех тендерных соглашений по ремонту дорог. Об этом пишет «КиевVласть».

В июне 2018 «Киевавтодор» заказал «ДС Пром групп» капремонт дорожного покрытия в Подольском районе Киева за 57,5 млн гривен. Компания «ДС Пром групп» перечислила 6,8 млн гривен на счета трех фирм с признаками «рискованности», а именно «Фторкомпонент», «Ламеция ЛТД» и «Кемторг ЛТД». Средства перевели в качестве оплаты за дорожный битум. Однако, согласно реестру налоговых накладных, установили обрыв цепи поставок. Также «ДС Пром групп» за асфальтобетонную смесь перечислила 12 млн гривен «Гермес Групп», которая зарегистрирована по одному адресу с «ДС Пром групп». В дальнейшем 2,4 млн гривен перечислили на счета «Кемторг ЛТД» за щебень и щебне-песчаную смесь.

В июле 2018 «Киевавтодор» заказал «Транс Лайн Групп» услуги по нанесению дорожной разметки за 16,5 млн гривен. Фирма-подрядчик перечислила 4 млн гривен двум фиктивным фирмам «Петролайт» и «Интер Лейк».

Кроме того, в конце прошлого года «Киевавтодор» заказал «Автомагистраль-Юг» выполнение дополнительных строительных работ по капремонту отрезка улицы на 51,3 млн гривен. Позже подрядчик перечислил 32 млн гривен «СК Дорлидер» якобы в качестве оплаты за асфальтобетонную смесь. Последний перечислил 13 млн гривен за цемент подставной фирме «Гранд Капитал».
Также правоохранители расследуют заказ «Киевавтодора» компании «Стройспецтехника» стоимостью 195,08 млн гривен. На участке капитально отремонтировали 30% дорожного покрытия и подземных коммуникаций, но работы еще продолжаются. По состоянию на 22 мая 2019 года «Киевавтодор» не перечислял подрядчику средства.

В июле 2019 года Печерский райсуд предоставил следователям доступ к банковским счетам «Киевавтодора», «Автомагистраль-Юг», «ДС Промгруп», «Транс Лайн Групп» и «Стройспецтехника».
Основателем и директором «ДС Пром групп» является Дмитрий Мусиенко. До 2016 года основателем компании числился Дмитрий Притула- помощник нардепа от «Партии регионов» Виталия Борта. Кроме того, в январе 2017 года основателем «ДС Пром групп» также значилось АО «Закрытый недиверсифицированный венчурный корпоративный инвестиционный фонд «Ю.Ди.Джы», учредителем которого была жена депутата Ольга Борт.

Владельцами «Транс Лайн Групп» является Виталий Лепский и директор фирмы Николай Лавриченко. Учредителями одесского предприятия «Автомагистраль-Юг» является Валерий Коротков и Олег Наливанный. «Автомагистраль-Юг», а также одесская компания «Киевдорстрой». Обе фирмы связывают с оффшорной «Инвестиционной группой «Рост» и мэром Одессы Геннадием Трухановым. Нынешний руководитель «Киевавтодора» Александр Густелев ранее был помощником экс-нардепа от «Партии регионов» Александра Пресмана, который не скрывает дружеские отношения с Трухановым.

Партнер «Автомагистраль-Юг» — «БК Дорлидер» — тоже имеет одесскую регистрацию. Руководителем и основателем «Дорлидер» является Хачик Амирханян. Фирма фигурировала в скандале по факту возможных «откатов» экс-руководителю «Укравтодора» Александру Харченко.

На пенсию по желанию, пенсионерам сокращенный рабочий день – планы реформ команды Зеленского

0

В команде Зеленского озвучили, какие изменения могут произойти в социальной сфере

Проблема пенсионного обеспечения, по многим опросам, входит в тройку наиболее важных и болезненных для украинцев.

На днях представители партии «Слуга народа», набравшей наибольшее число голосов на выборах в парламент, провели панельные дискуссии, которые больше были похожи на презентации планов реформ. Одна из таких панельных дискуссий касалась социальной сферы. На ней эксперт по социальным вопросам Галина Третьякова, прошедшая в Верховную Рады по спискам партии «Слуга народа», рассказала об основных проблемах в этой сфере и о том, какие законодательные изменения будут инициированы в этой сфере.

Во время панельной дискуссии говорилось о том, что изменения в социальной сфере будут проводиться по четырем направлениям, или четырем блокам:

  • пенсионная реформа;
  • изменение системы социального страхования;
  • возврат денег домохозяйствам;
  • честная компенсация за нанесение вреда жизни и здоровью людей.

«Если мы сделаем эти четыре блока, то социальная политика даст нам достойную жизнь, право на которую гарантировано Конституцией», – считает Галина Третьякова.

Новая пенсионная реформа

Наиболее подробно эксперт рассказала именно о том, какие изменения планируется внедрить в сфере пенсионного обеспечения.

В первую очередь парламентская фракция «Слуги народа» намерена запустить второй уровень пенсионного обеспечения. Напомним, он предполагает, что кроме обязательных отчислений в солидарную пенсионную систему, которая существует сейчас, будут введены и отчисления на персональные счета украинцев. Кроме того, может быть введен и третий уровень пенсионного страхования – добровольный.

«Мы также будем стимулировать сбережения граждан и в третьем уровне пенсионного обеспечения. При этом мы будем делать это без государственного накопительного фонда, не привлекая к этому государство», – сказала Галина Третьякова. Добавив, что в то же время будет создана «четкая и понятная» система государственного надзора за финансовыми учреждениями, которые будут заниматься пенсионным страхованием и накоплениями.

В перспективе деньги негосударственных пенсионных фондов планируется «заставить работать» на фондовом рынке.

«Запуск накопительного уровня пенсионного обеспечения даст для фондового рынка Украины дополнительный ресурс. Есть люди, которые сегодня не хотят заниматься предпринимательской деятельностью, но хотят накопить себе что-то на пенсию. Этот ресурс может использоваться как инвестиции и как кредиты для тех предпринимателей, которые хотят начать свою деятельность, хотят развивать экономику. Эти деньги могут работать как внутренние инвестиции. Но для этого мы должны создать систему доверия к тем финансовым учреждениям, которые могут концентрировать этот ресурс… Почему развиваются страны Европы? Потому что там есть доверие. Предпринимателей – к государству, людей – к таким предприятиям (которые аккумулируют их деньги. – Ред.). Нужно возродить доверие в этом треугольнике и сделать так, чтобы сбережения граждан были защищены. Это понемногу сделано в банковской системе, но совсем не сделано во внебанковской системе», – объяснила Галина Третьякова.

Кроме введения новых видов пенсионного страхования, будущих пенсионеров могут ожидать и другие новшества. Первое из них – добровольный выход на пенсию. Даже если человек достиг 70-летнего возраста, его не смогут уволить с работы на том основании, что он достиг пенсионного возраста.

«Человек должен идти на пенсию, только когда он этого сам захочет», – считает Галина Третьякова.

Очевидно, что такое новшество будет рассчитано на людей, которые даже в пенсионном возрасте полны здоровья и сил и хотят по-прежнему приносить пользу обществу. Или, наоборот, не хотят довольствоваться скудной пенсией.

А вот для тех, кто, напротив, уже не может или не хочет работать, хотя и не достиг пенсионного возраста, будут предложены другие нововведения. В частности, добровольный выбор пенсионного возраста. Это значит, что человек сможет уйти на пенсию и в 55 лет, и в 70. Однако формы социального обеспечения в разных случаях будут, очевидно, разными.

Еще один вариант, который хотят предложить людям предпенсионного или пенсионного возраста, – постепенный выход на пенсию.

«Человек сможет уже работать не 40 часов в неделю, а 30 или 20, замещая пенсией часть недополученного трудового дохода», – пояснила Галина Третьякова.

Когда пенсии вырастут существенно?

В «Слуге народа» признают, что проблемы с Пенсионным фондом серьезные, и с дефицитом ПФУ «мы ничего сделать не можем». Тем не менее Галина Третьякова заверила, что индексация пенсий будет проходить и в дальнейшем.

«Мы должны индексировать пенсии как минимум на индекс инфляции, а лучше – по той формуле, которая была введена в октябре 2017 года. Которая состоит на 50% из роста инфляции и на 50% – из роста фонда заработной платы. Мы это будем делать. Такая индексация должна проходить каждый год. В марте каждого года мы должны индексировать пенсии для того, чтобы они не утрачивали своей стоимости», – сказала она.

На сегодняшний день дефицит Пенсионного фонда традиционно покрывается из бюджета. А вот дальнейшая ситуация с Пенсионным фондом, по словам Третьяковой, будет напрямую зависеть от развития экономики.

«Мы хотим перезапустить экономику. Мы хотим скачок в экономическом развитии. Это стопроцентно даст скачок и в росте заработных плат, а после этого прыгнут вверх и пенсии», – сказала она.

Также эксперт напомнила, что экономические теории говорят о том, что для того, чтобы «запустить» экономику, нужно запустить внебанковскую сферу.

Новая система социального страхования и деньги для домохозяйств

Второй блок реформ будет связан с вопросами социального страхования. Прежде всего предлагается устранить государство от монополии в этой сфере.

«Мы переустановим систему общеобязательного государственного социального страхования – это Фонд социального страхования и Фонд по безработице, – в первую очередь предоставляя работодателям право выбирать, где покупать это страхование», – заявила Галина Третьякова.

Третий и четвертый блоки реформ обещают увеличить доходы украинцев. В частности, «вернуть домохозяйствам деньги» планируется путем изменения модели налогообложения.

«Мы забыли, что домохозяйства выполняют в макроэкономике очень важные задачи. Создают спрос, рождают человеческий капитал – наемный труд, предпринимательство и т.д. Поэтому у домохозяйства есть своя себестоимость. Мы должны сделать такую модель налогообложения, чтобы вернуть себестоимость домохозяйствам», – так во время панельной дискуссии эксперт объяснила суть изменений.

Планы сделать «честную компенсацию за нанесение вреда жизни и здоровью» также, очевидно, связаны с вопросами налогообложения и страхования. Однако более конкретно о них не сообщалось.

Возможно ли в Украине экономическое чудо

Эксперты по-разному оценивают возможность в ближайшее время «перезапустить» экономику. Экономический эксперт-аналитик Борис Кушнирук уверен, что это не быстрый процесс.

«Ни в какое «экономическое чудо» я не верю. Чудес в экономике не бывает. Мы сравниваем Сингапур сейчас и 50 лет назад и говорим: «Это экономическое чудо!» Нет, это не чудо, это 50 лет настойчивых изменений системы. И только когда было накоплено достаточное количество таких изменений, произошел качественный скачок. Мы должна накопить качественные изменения за счет реформ, и вот когда качество этих изменений станет таким, что увеличит интерес к Украине со стороны инвесторов, качество рабочей силы и т.д. – тогда это даст позитивный результат. Но не сразу. Не за год и не за 5. Возможно, лет за 10-15. Даже для того, чтобы сюда вошел какой-нибудь крупный инвестор и создал производство, нужно 3-4 года… Еще нужно учитывать, что мы вошли в период старения населения и из-за этого – дополнительной нагрузки на экономику. Из-за этого, в том числе, такого чуда, как было в Сингапуре, мы уже не сможем повторить. Сейчас другие условия», – говорит Борис Кушнирук.

А вот президент инвестиционной группы «Универ» Тарас Козак считает, что вопрос быстрых изменений – это вопрос выживания Украины как государства.

«Я скажу так: у нас нет другого выхода, кроме как демонстрировать экономическое чудо, если мы не хотим, чтобы Украина перестала существовать как государство. Резкие изменения возможны, и Украине они действительно необходимы. А то, что они возможны, продемонстрировали много стран, в частности восточноазиатских. Эти страны тоже находились на довольно низком уровне развития, но за счет внутренних реформ начинали демонстрировать экономические успехи, показывали двузначные цифры роста ВВП. Я считаю, что для Украины тоже 5-10% – вполне реальные цифры. Только для этого нужно провести реформы. Налоговую, пенсионную. Провести дерегуляцию, приватизацию, земельную реформу. И в первую очередь – изменить систему правосудия и правоохранительную систему», – говорит Тарас Козак.

Что касается пенсионной системы, то эксперты сходятся в том, что в нынешнем ее виде она не только не сможет обеспечить пенсионерам достойное существование, но и серьезно тормозит развитие экономики.

«Существующая солидарная система не может обеспечить нормальный уровень пенсий и мешает развиваться экономике. Чтобы развивалась экономика, нужно, чтобы сюда пришли иностранные инвесторы А они придут, когда мы уменьшим налоги. Конечно, при этом тут должно быть еще верховенство права, честные суды и правоохранительные органы и т.д. А существующая пенсионная система не дает возможности снизить налогообложение. Даже сейчас, при высоких налогах, пенсии маленькие. А если мы снизим их – пенсионеры вообще останутся голодными. Мне кажется, тем людям, которые будут выходить на пенсию через 7-8 лет, пенсия не светит вообще. Или ее хватит только на хлеб и воду», – пугает Тарас Козак.

«Мы имеем долгосрочно дефицитную, фактически безнадежную систему пенсионного страхования, и эта проблема с каждым годом усугубляется, потому что население стареет, рабочая сила уезжает из страны», – констатирует Борис Кушнирук.

Некоторые из предложенных Галиной Третьяковой изменений вызывают дискуссии.

«Я считаю, что в Украине нужно делать более гибкую систему пенсионного обеспечения. Для получения пенсии у человека, конечно, должен быть достаточный трудовой стаж. Но при этом человек должен иметь возможность регулировать, когда ему уходить на пенсию. Только если он решит сделать это раньше, он лишится части пенсии. То же касается более позднего выхода на пенсию, в том числе при условии работы не на полную рабочую неделю. Накопленный стаж должен быть основанием для повышения пенсии после определенного возраста. Но что касается второй системы пенсионного страхования… За счет чего можно вводить второй уровень пенсионного страхования? Есть два варианта. Первый – уменьшить процент отчислений в солидарную систему и дать возможность оставлять часть единого социального налога на персональных счетах. В таком случае результатом может стать появление дополнительной «дыры» в Пенсионном фонде, которую придется закрывать за счет госбюджета. И второй вариант – увеличивать дополнительные обязательные платежи для работодателей или граждан. Но таким образом будет создаваться дополнительное давление на фонд оплаты труда и стимулировать тенизацию зарплат. Тем более, сегодня никто не в состоянии гарантировать, что эти деньги на персональных счетах сохранятся. Потом что это будут вложения в какие-то активы, в ценные бумаги, которые могут, в том числе, падать в цене. Кроме того, нет гарантий, что эти деньги просто не украдут», – говорит Борис Кушнирук.

Он придерживается мнения, что нужно идти по пути уменьшению взносов в солидарную пенсионную систему.

«Это способствует выводу зарплат из тени, хотя в первое время увеличит дефицит ПФУ. И надо честно сказать людям, что взносы в солидарную пенсионную систему гарантируют им какой-то социальный минимум после выхода на пенсию. Больше за счет государства им не гарантируется ничего. И надо дать людям возможность добровольного накопления и ввести льготы при налогообложении, чтобы часть средств они могли направлять на негосударственную систему пенсионного обеспечения.

Я также сторонник того, чтобы вообще отказаться от системы страхования по безработице, а страхование от несчастных случаев на производстве и потери кормильца должно возлагаться на негосударственную систему страхования. Нужно отвязать это страхование от фонда заработной платы, чтобы уменьшить давление на него. То же самое касается компенсации за временную нетрудоспособность. Больничные тоже должны покрываться за счет негосударственного страхования. Причем может быть система, что три недели в год покрывает предприятие, а все, что больше – или за счет страховки, или вообще не должно покрываться. Это нужно сделать, чтобы сократить нагрузку на фонд оплаты труда», – предлагает Борис Кушнирук.

Напомним, очередное повышение пенсий для некоторых категорий граждан состоялось 1 июля.

Несплата штрафу дорожньої поліції: чим загрожує порушникам

0

Отримати штраф від ДАІ можна за будь-яке порушення правил дорожнього руху. У цьому питанні важливо його вчасно оплатити, щоб не було негативних наслідків. Головне пам’ятати, що прав вимагати оплату штрафу може тільки державна виконавча служба або приватний виконавець, який має право на подібного роду діяльність. Наприклад, це може бути виконавець Барладін. Важливо не допускати прострочення сплати штрафу. Після того, як буде винесено рішення судом про призначення штрафу винуватцю буде виділено 15 робочих днів на його оплату. Якщо за цей час гроші не будуть сплачені, то справу буде передано до виконавчої служби.

Сплатити штраф можна будь-яким зручним способом через відділення банку, в особистому кабінеті або використовуючи будь-яку електронну платіжну систему. Важливо пам’ятати, що на зарахування грошових коштів також може знадобитися час. Тому не варто платити в останній день. Якщо гроші вчасно не надходять до державної скарбниці, то сума штрафу збільшиться в два рази і буде нарахована пеня. Не варто розраховувати, що можна буде уникнути сплати штрафу. Сам процес стягнення виконавчою службою або приватним виконавцем грошей з боржника може розтягнутися на кілька місяців і навіть рік. Але сплатити штраф все ж доведеться, то значно більше, ніж в початковому варіанті. Робота приватного виконавця має більший результат, тому багато хто вирішив звернутися до них за допомогою. Вся їх діяльність є повністю офіційною та вони мають ті ж самі повноваження, що і державні служби. На їх запроси надходять відповіді з банковских установ та органів контролю наявності нерухомого майна боржником.

Також може бути примусово списана сума грошей з банківського рахунку боржника в рахунок погашення боргу. У крайніх випадках може бути накладено арешт на сам автомобіль злісного неплатника або навіть його нерухоме майно. Воно буде продано через аукціон за невеликі гроші, частина піде на сплату боргу, а друга частина буде повернута боржнику.

Також інформація про людину буде занесена в загальнодоступний Єдиний реєстр боржників. До неї буде мати доступ кожен бажаючий. Ця обставина може створити людині ряд неприємностей. Наприклад, роботодавець може моніторити такий реєстр і знаходження в ньому його співробітника може призвести до звільнення останнього.

У разі, якщо коштів на рахунках у боржника немає, а також відсутнє майно, то йому можуть бути призначені громадські роботи. Їх кількість і тривалість визначається в індивідуальному порядку.

Якщо грошей на оплату штрафу немає, то можна подати в суд зустрічний позов і спробувати оскаржити суму штрафу. Але для цього у винуватця повинні бути залізні докази. Також в цій справі можуть допомогти досвідчені адвокати. Самостійно довести свою невинність може бути досить проблематично.

Тому, спираючись на всі вищевикладені факти, варто з особливою обережністю ставитися до правил дорожнього руху і не порушувати їх, щоб уникнути штрафів. Якщо такі все ж виникають, то їх потрібно оплачувати строго у встановлені законодавством терміни. Не варто затягувати, щоб уникнути негативних наслідків як для себе, так і всієї сім’ї. Не варто забувати, що боржники не мають права покидати кордони своєї країни до повної виплати боргу.

Президентство Зеленського: як українці оцінили перші 100 днів нового глави держави

0

Українці оцінили перші 100 днів Володимира Зеленського на посаді президента України.

Наразі Зеленському довіряють 70% громадян країни, що є найвищим результатом серед усіх українських президентів за всю історію. Про це повідомляється на сайті фонду «Демократичні ініціативи».

Загальний баланс довіри-недовіри Зеленському становить 53%. Екс-президент Петро Порошенко виявився лідером антирейтингу (-72%). Решта лідерів політичних сил, серед яких Святослав Вакарчук (-25%), Юрій Бойко (-37%), Юлія Тимошенко (-63%), також не викликаю в українців довіри.

Зазначимо, що перші рішення Зеленського на посаді президента позитивно оцінили 63% українців. Ще 13% оцінили дії як негативні і 24% громадян не змогли визначитися.

Члени команди Зеленського, незважаючи на низьку впізнаваність, також можуть похвалитися високим рівнем довіри-недовіри: Дмитро Разумков +25% і Андрій Богдан +5%.

Згідно з результатами опитування, 91% виборців впевнені в тому, що проголосували правильно на парламентських виборах. Зазначимо, що виборці «Слуги народу» позитивно оцінили оновлення складу Верховної Ради, а ось прихильники «Європейської солідарності» (партія Порошенка) навпаки — негативно.

Аналогічну тенденцію можна помітити і в оцінці перших рішень президента, адже виключно негативно дії Зеленського оцінили саме виборці «ЄС».

Як раніше повідомлялося, Зеленський підсумував перші 100 днів на посаді в інтерв’ю.

Зеленский уволил 18 глав РГА

0

Глава государства освободил от обязанностей 17 глав райадминистраций в Житомирской области и одного в Волынской.
Президент Владимир Зеленский уволил 17 глав райадминистраций в Житомирской области, а также главу Маневичской райадминистрации Волынской области Андрея Лынюка. Об этом говорится в распоряжениях главы государства от 23 августа, передает интернет-издание Хроника.инфо со ссылкой на Корреспондент.
Так, в Житомирской области президент уволил главу Андрушевской РГА Екатерину Курсон, Барановской — Николая Вельчинского, Емильчинской — Игоря Евтушка, Житомирской — Сергея Микитюка, Коростышевской — Вячеслава Полищука, Лугинской — Наталию Кирийчук, Любарской — Константина Чернецкого, Малинской — Дмитрия Кисельчука, Народичской — Виктора Пащука, Овручской — Юрия Дивинского, Попельнянской — Романа Суботенко, Пулинской — Виктора Байду, Радомышльской — Светлану Ковальчук, Романовской — Алексея Капинуса, Ружинской — Людмилу Биляк, Хорошевской — Галину Ширченко, Чудновской — Александра Лаврука.
Все они уволены в связи с окончанием полномочий предыдудщего президента Петра Порошенко.

З нізвідки в нікуди. Де буде починатися і закінчуватися Подільський міст

1

Шостий київський міст з четвертою лінією метро почали будувати у 1993 році і в кращому випадку завершать у 2035 році. Чому такі ризики існують, і що не так з Подільським мостом?

Подільсько-Воскресенський міст — споруда, яку знає, ймовірно, кожен мешканець Києва.

Це той самий недобудований міст, який повинен з’єднати Троєщину і Воскресенський масив з Подолом, і під частиною якого сьогодні проїжджають всі, хто прямує з Оболоні до центру столиці.

Його будівництво триває уже 27 років з короткими і довгими паузами. Головна причина — брак фінансування. Проте час від часу він з’являється в інформаційному полі і з позитивними новинами.  

Так, напередодні стало відомо, що на Подільсько-Воскресенському мосту демонтують тимчасові опори. Ті самі опори, які «ріжуть око» мешканцям і гостям столиці і псують краєвиди Подолу останні кілька років.

Наразі опори уже непотрібні, тому що будівельники підняли всі в’язі і з’єднали арки між собою. Дві величезні арки — це одна з головних особливостей цього мосту-довгобуду. Завдяки цим елементам він може стати одним з найбільших арочних мостів в Європі.

Якщо його добудують. Питання тут не тільки у фінансуванні, але й в тому, що досі незрозуміло, де цей міст починається, і де закінчується. Про це піде мова далі.

Довгобуд з німецьких посібників

Між правим та лівим берегами Дніпра в межах української столиці є п’ять мостових переходів, якими можна пересуватися транспортом. Більшість з них перевантажена та потребує регулярного ремонту.

Запуск Подільського мостового переходу повинен розвантажити Північний міст та міст Метро і полегшити життя мешканцям Троєщини, Воскресенки, Райдужного масиву та Дарниці.

Подільський мостовий перехід — це двоярусна споруда, що складається з трьох мостів та естакад, які їх з’єднують. На верхньому ярусі передбачено шість смуг для руху автомобільного транспорту, на нижньому — інфраструктура для Подільсько-Вигурівської лінії метро з трьома станціями на естакадах.

Мостовий перехід був спроектований двоярусним не випадково: це дозволило зменшити ширину смуги забудови на 12-14 метрів. Подільський — не перший двоярусний міст в Україні, але перший у Києві. Двоярусні мости також є в Дніпрі та Кременчузі. 

Загальна протяжність мостового переходу — близько 7,5 км. Центральною спорудою проекту є сталевий арковий міст через Дніпро довжиною 472 м. Висота арки в центральній точці — понад 70 м.

Існують різні версії, коли виникла ідея побудувати міст. Київський міський голова Віталій Кличко не раз стверджував, що вона виношувалася 40 років. Насправді перший документ щодо мосту датований травнем 1993 року.

Тоді уряд за поданням КМДА затвердив розроблені інститутами «Київметропроект» та «Київшляхпроект» техніко-економічні обґрунтування будівництва Подільсько-Вигурівської лінії метро та Подільського мостового переходу через Дніпро і визначив термін будівництва — дев’ять років.

Будівництво моста почалося у 1993 році, але було зупинене майже одразу після старту через брак фінансування. Відновили зведення об’єкта у грудні 2003 року, а в жовтні 2010 року в експлуатацію була здана перша черга моста.

До 2017 року міст був збудований на 50%. За цей час на його зведення витратили близько 5,3 млрд грн. Для завершення проекту треба ще 6 млрд грн.

У 2017 році фахівці з Німеччини презентували у Києві результати технічно-фінансової експертизи будівництва. Аналіз невдалого київського проекту було виконано в рамках створення практичного посібника з рекомендаціями для планування та будівництва великих мостів на німецьких автомобільних трасах.

Берег лівий

Усі заїзди та виїзди мостового переходу будуються за проектом 1993 року, повторно затвердженим у 2003 році з коригуваннями, виконаними у 2012 році.

У комісії Київради з питань транспорту вважають, що поточний проект втратив актуальність, оскільки ситуація в містобудуванні і на Подолі, і на лівому березі змінилася. Однак жодних змін у цей проект досі не внесено. Причина — відсутність техніко-економічного обґрунтування щодо внесення змін.

Жителі мікрорайону «Райдужний» вимагають затвердити альтернативний проект лівобережних підходів до мосту. На їхню думку, будівництво за чинним документом негативно вплине на озеро Радунка і не вирішить транспортних проблем. За чинним планом, міст проходить через озеро на вул. Стальського.


У червні 2019 року відбулися громадські слухання, за результатами яких підготовлене розпорядження КМДА про коригування техніко-економічного обґрунтування Подільського мостового переходу щодо лівобережних заїздів.

Суть ідеї в тому, щоб міст не перетинав озеро, а йшов двома гілками: одна — по вулиці Бальзака на Троєщину, друга — по проспекту Алішера Навої на Воскресенку, Північно-Броварський і Лісовий масиви.

За словами колишнього співробітника департаменту транспортної інфраструктури КМДА інженера Віктора Петрука, найкращий транспортний попит формує вихід на вулицю Алішера Навої. У варіанті з виходом на вулицю Оноре де Бальзака попит буде меншим, і раціонально будувати цей з’їзд в другу чергу.

Як повідомили ЕП в комунальному підприємстві «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд Києва», зараз розробляється ТЕО коригування проекту щодо лівобережних підходів в обхід озера з виїздом на проспект Шухевича і на вул. Алішера Навої з будівництвом транспортної розв’язки.

Утім, після проведення громадських слухань роботи на об’єкті не зупинилися, а активізувалися. Журналіст ЕП оглянув місце будівництва і переконався, що в точці перетину мостового переходу та залізниці біля Русанівських садів зводяться конструкції, які унеможливлюють корегування проекту.

Мешканці Русанівських садів скаржаться, що, попри домовленості з головним інженером «Дирекції будівництва шляхово-транспортних споруд» Олександром Здольником про мораторій на проведення робіт, будівництво триває.

Згідно з моделюванням транспортних потоків, також необхідно побудувати магістраль районного значення, яка буде обслуговувати територію Русанівських садів. Розглядаються три варіанти: новий коридор, реконструкція вулиці Центральної садової та будівництво дороги замість вулиці Дамбової.

Згідно з генеральним планом, траса йде саме по дамбі. На думку Петрука, нову магістраль необхідно будувати уздовж залізниці — це раціональний вибір з точки зору екології, шуму і конфліктів при землевідведенні.

Берег правий

«Дивно, що нема запиту з боку жителів правого берега. Вони не розуміють, що міст у затвердженому проекті йде «в нікуди». Він спускається на поверхню і закінчується на перетині вулиць Межигірської і Набережно-Лугової. Як трафік буде потрапляти у Верхнє місто — нікого не хвилює», — каже Петрук.

За його словами, автомобілі «шукатимуть вихід» на вулицю Глибочицьку, Нижньоюрківську і Подільський узвіз вуличною мережею Подолу — вулицями Костянтинівською, Межигірською та Кирилівською. «Це буде катастрофа для Подолу, — запевняє експерт. — Мешканцям правого берега теж необхідно задуматися, куди веде цей міст і які будуть наслідки реалізації проекту».

Він пропонує нове ТЕО. Якщо будувати Подільський мостовий перехід за іншим проектом, то відпадає необхідність зведення 900-метрової естакади над озером Радунка та 1200-метрової естакади над гаванню та річним портом. Це найдорожчі об’єкти у структурі витрат на мостовий перехід. Економія становитиме 2,5 млрд грн, а час реалізації скоротиться на три роки.

За розрахунками спеціалістів, на правому березі Дніпра міст повинен виходити на перетин вулиць Набережно-Хрещатицької, Верхнього Валу і Нижнього Валу. Це найраціональніший вихід. «Транспортне планування показує відсутність альтернатив — вулиці Верхній Вал, Нижній вал і Глибочицька є магістральними вулицями, саме туди міст і потрібно вивести», — переконаний Петрук.

У Генеральному плані Києва до 2025 року є ідея будівництва тунелю з вулиці Кирилівської до Лук’янівки — до вулиці Чорновола. Однак ця ідея утопічна.

«Тунелю не буде. По-перше, його проектування ніхто не замовляв. По-друге, для його зведення необхідно привезти у Київ величезну прохідницьку машину діаметром 12,5-14 м (метрополітен будує тунелі щитом діаметром 5,3 м). Це цілий завод, і цей завод коштує шалено дорого», — запевняє Петрук.

Повітряне метро

Будівництво мосту планували для запуску четвертої, Подільсько-Вигурівської, лінії Київського метрополітену. Задум був такий: відкрити першу ділянку від станції «Подільської» з пересадкою на станцію «Тараса Шевченка» до станції «Райдужної», де пасажири зможуть пересідати на Троєщинський швидкісний трамвай і міську електричку, а згодом — нарощувати лінію метро з обох сторін.

У 2013 році компанія «Укрметротунельпроект» оприлюднила розрахунки будівництва четвертої лінії з термінами реалізації та вартістю.

Перша ділянка від «Подільської» до «Райдужної» з пересадкою на «Тараса Шевченка» і депо «Райдужне» коштуватиме 3,2 млрд грн, термін — три роки.

Друга ділянка — станція «Глибочицька» з пересадкою на «Лук’янівську» та сполучною гілкою із «зеленою» лінією — 3,7 млрд грн, термін — 3,5 року.

Третя ділянка — «Площа Перемоги» та «Вокзальна-2» з пересадкою на однойменну станцію «червоної» лінії — 2,1 млрд грн, термін — 3,5 року.

Четверта ділянка — шість станцій на Троєщині та Воскресенці разом з депо «Троєщина» — 5,6 млрд грн, термін — три роки.

Загальна вартість будівництва становитиме 14,6 млрд грн в цінах 2013 року. З цього часу інфляція перевищила 150%, а гривня девальвувала в три рази.

Наприкінці 2018 року мер міста Віталій Кличко підписав розпорядження, в якому були вказані нові терміни будівництва Подільсько-Вигурівської лінії — до 2025 року.

Якщо почати будувати Подільсько-Вигурівську лінію метро зараз, вона буде закінчена у 2035 році, вважає Петрук. Це буде найбільш недовантажена лінія київського метро — вона обслуговуватиме 250 тис пасажирів на добу.

Для порівняння: Сирецько-Печерська лінія обслуговує 320 тис пасажирів, Оболонсько-Теремківська — 500 тис, Святошинсько-Броварська — 700 тис.

«До запуску всіх ділянок «троєщинська» лінія метро буде возити «повітря». Пасажиропотік першої черги — від станції «Подільська» до станції «Райдужної» — становитиме 29 тис пасажирів на добу», — каже Петрук.

До слова: фахівці Світового банку, які у 2014 році надали Києву рекомендації щодо зміни транспортної системи, взагалі не розглядають варіант будівництва метрополітену для вирішення проблем жителів Троєщини.

Ще раз про гроші

Щоб добудувати міст, необхідно освоїти ще 6 млрд грн. Зараз генпідрядник освоює близько 0,5 млрд грн на рік. У 2019 році на проект було передбачено 800 млн грн, але виділили лише 630 млн грн. Отже, з поточними обсягами фінансування будівництво моста триватиме щонайменше вісім років.

Однак головні витрати коштів платників податків почнуться після запуску руху по мосту. «Зміниться транспортна ситуація і почнуться транспортні витрати. Якщо реалізовувати затверджений проект мосту, то різниця в транспортних витратах становитиме 450 млн грн на рік», — прогнозує Петрук.

Транспортні витрати — це переведення витрат часу на переміщення по місту в грошовий еквівалент. Мова йде не про прямі фінансові витрати, а про недовироблений внутрішній валовий продукт.

«Ні «Київгенплан», ні департамент містобудування та архітектури, ні департамент транспортної інфраструктури не вміють рахувати транспортний ефект», — переконаний інженер.

У будівництві Подільського мосту за застарілим проектом зацікавлені як мінімум три суб’єкти: КМДА, замовник — КП «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд Києва» та генпідрядник — компанія «Еко-буд-трейд».

Віталій Кличко поспішає перерізати червону стрічку і запустити рух автотранспорту по мосту до місцевих виборів у жовтні 2020 року. Якщо відбудеться коригування проекту, то генпідрядник не освоїть близько 2,5 млрд грн, а замовник недоотримає свою частку фінансування від загальної суми.

У «Нафтогазі» розповіли, де вже можна закупити газ за літньою ціною на зиму

0

Закупити газ за літньою ціною на зиму уже можна у 19 областях.
Про це повідомляє прес-служба «Нафтогазу» у Twitter.
«Ця пропозиція дозволяє людям купити газ за фіксованою літньою ціною, а використати його протягом опалювального сезону», — йдеться у повідомленні. На карті вказано, у яких областях ця послуга уже доступна:
Нагадаємо:
НАК «Нафтогаз України» запустив новий продукт для побутових споживачів «Газовий запас». Побутові споживачі зможуть придбати газ у вересні за низькою літньою ціною і використати його протягом опалювального сезону.
Пропозиція актуальна до 25 вересня. Відпускна ціна «Нафтогазу» газопостачальним підприємствам (газзбутам) у рамках продукту становить 4874,42 грн за тис. куб. м (без ПДВ та вартості транспортування і розподілу).

День Незалежності у Києві: повна програма святкування

2

У столиці затверджено Програму заходів, присвячених Дню Державного Прапора України та 28-й річниці незалежності України.

 

Підписано відповідне розпорядження КМДА № 1467.

Зокрема, програма насичена різноплановими пам’ятними, мистецькими, спортивними і соціальними подіями. Традиційно, 23 серпня відбудуться церемонії підняття Державного Прапора України на Софійській площі, біля будівлі Київської міської державної адміністрації та в усіх районах Києва. У цей день юнакам і дівчатам, які досягли значних успіхів у навчанні, спорті та мистецтві, урочисто вручать паспорти громадянина України.

24 серпня розпочнеться урочистостями за участю керівництва держави та міста на Майдані Незалежності та на алеї Героїв Небесної Сотні. Кияни вшанують пам’ять видатних діячів українського державотворення, загиблих учасників Революції Гідності, учасників антитерористичної операції та учасників заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій і Луганській областях.

А продовжиться відзначення Дня Незалежності фестивалями і конкурсами, пішохідними екскурсіями і модним показом, змаганням на ретро-автомобілях для встановлення Рекорду України і створенням вуличної карти мрії, музичними виступами і вітрильною регатою. Також відбудеться Чемпіонат України зі Стріт Воркауту і богатирський турнір «Матч побратимів 2019» та багато інших заходів.  

Програма заходів, присвячених Дню Державного Прапора України та  28-й річниці незалежності України:

16 серпня – 15 вересня

– Міська виставка квіткових композицій «Спортивна гордість України» (територія Печерського ландшафтного парку), присвячена топ-спортсменам, які прославили Україну на весь світ і є гордістю нації.

– Головними героями квіткових інсталяцій стануть видатні українські спортсмени, серед яких: брати Клички, чемпіонка світу з фехтування Ольга Харлан, Яна Клочкова, Лілія Подкопаєва, Андрій Шевченко, Сергій Бубка, Валерій Лобановський, фігуристка Оксана Баюл.

19 – 31 серпня

– Фотовиставка до Дня незалежності України «Україно моя» у Національному історико-архітектурному музеї «Київська фортеця»

23 серпня

– Церемонії урочистого підняття Державного Прапора України на Софійській площі та біля будівлі Київської міської державної адміністрації, у районах міста.

– Урочисте вручення паспортів громадянина України юнакам і дівчатам столиці, які досягли значних успіхів у навчанні, спорті, мистецтві (вул. Хрещатик, 36).

– Святкова концертна програма до Дня незалежності України в Національному історико-архітектурному музеї «Київська фортеця».

– Мистецький проект «Тобі, Незалежна Батьківщино!» (Софійська площа, 18:00).

– Святковий концерт до Дня незалежності України «Незалежна, вишита колоссям, Україна квітуча моя» в парку ім. Тараса Шевченка.

– Святковий концерт «Квітни, моя Україно!» у парку «Перемога» (10:00).

– Велика районна святкова програма до 28-ї річниці незалежності України  «Україно, моя Україно! Найсвятіша ти пісне моя!» в Голосіївському парку культури і відпочинку ім. М.Т. Рильського.

– Урочисті та святкові заходи до 28-ої річниці незалежності України (вул. Маршала Тимошенка, 16).

– Круглий стіл «Роль шістдесятництва у здобутті незалежності України» в Музеї шістдесятництва – філії Музею історії міста Києва.

23 – 24 серпня

– Всеукраїнський фестиваль-конкурс «Ти у серці моїм, Україно!» (культурно-мистецький об’єкт «Співоче поле» у Печерському ландшафтному парку), вхід вільний.

23 – 25 серпня

– Змагання на ретро-автомобілях для встановлення Рекорду України, виставка автомобілів-учасників на алеї Слави від Стели Перемоги до Повітрофлотського шляхопроводу.

24 серпня

– Урочисті заходи за участю керівництва держави та міста на Майдані Незалежності та на алеї Героїв Небесної Сотні.

– Покладання квітів до пам’ятників, пам’ятних знаків, місць поховань видатних діячів українського державотворення, борців за незалежність України у ХХ столітті, загиблих учасників Революції Гідності, учасників антитерористичної операції та учасників заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій і Луганській областях.

– Святковий захід з нагоди 28-ї річниці незалежності України біля будівлі Київської міської державної адміністрації (вул. Хрещатик, 36, 13:00).

– Фестиваль етнічних громад «Етнічний віночок» біля будівлі Київської міської державної адміністрації (вул. Хрещатик, 36, 16:00 – 19:30).

– Презентаційна акція «Україна єдина» Київського міського автомотоклубу на вулиці Хрещатик (від вулиці Богдана Хмельницького до бульвару Тараса Шевченка, 15:00 – 22:00).

– Вуличний соціальний фестиваль «Карта мрії – 2019» (вул. Хрещатик, від вул. Прорізної до будівлі головного відділення Укрпошти, 13:00 – 17:00).

– Спортивно-масовий захід «Забіг у вишиванках «Кубок до Дня Незалежності України» (Русанівська набережна – Дніпровська набережна до вулиці Княжий затон, 09:00 – 13:00).

– Всеукраїнський фестиваль з нагоди Дня Незалежності України Всеукраїнського центру фізичного здоров’я населення «Спорт для всіх» (біля арки Дружби народів, Центральний парк культури та відпочинку м. Києва).

– Пішохідні екскурсії «Володимирський шлях Михайла Грушевського» та Урядовим кварталом.

– Міжнародний фестиваль мистецтв «Діалоги культур» (Літня естрада «Міський сад» у Центральному парку культури і відпочинку м. Києва).

– Показ колекції бренду SEREBROVA у рамках концепції «Ukraine Now» (Пішохідний (Парковий) міст через річку Дніпро, 18:00 – 21:00).

– Фестиваль «Відкрита музика міста» на майданчику перед Національним музеєм історії України (вул. Володимирська, 2, 20:00).

– Святкові концертні програми у районних закладах культури за участю колективів художньої самодіяльності.

– Вітрильна регата «День Незалежності» (6-й причал Київського річкового вокзалу, 11:00).

– Районне свято за участю колективів самодіяльності закладів культури Дарницького району в регіональному ландшафтному парку «Партизанська слава».

– Культурно-мистецький проект «Моя Незалежність» (культурно-мистецький об’єкт «Співоче поле» у Печерському ландшафтному парку, 15:00).

– Святкова концертна програма до Дня Незалежності України (Контрактова площа, сквер біля пам’ятника П. Сагайдачному).

– Концертна програма до Дня Незалежності України у парку «Відрадний».

24-25 серпня

– Чемпіонат України зі Стріт Воркаут (біля арки Дружби народів, Центральний парк культури та відпочинку м. Києва).

– Богатирський турнір «Матч побратимів 2019» на Контрактовій площі, 14:00.

25 серпня

– Звітний концерт муніципальних творчих колективів (Літня естрада «Міський сад» в Центральному парку культури і відпочинку м. Києва).

– Культурно-мистецький захід у рамках Фестивалю «Кримський дім об’єднує серця» на території Пейзажної алеї біля Національного музею історії України.

28 серпня

– Захід, присвячений пам’яті загиблих та зниклих безвісти бійців за незалежність України (Повітрофлотський проспект, 25, 10:00 – 12:00 та Михайлівська площа, 16:00 – 17:00).

Серпень

– Показ фільмів «Сильніше, ніж зброя» та «Михайло Грушевський» у кінотеатрах «Старт», «Факел», «Ліра» (22 – 23 серпня).

– Виставка архівних документів «До Дня Державного Прапора України та Дня Незалежності України» у читальному залі Державного архіву м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (20 серпня – 3 вересня).

– Тематичні просвітницькі заходи у бібліотеках міста Києва з нагоди Дня Державного Прапора України та 28-ї річниці незалежності України.

– Проведення у районах Києва спортивних свят, спартакіад, турнірів і змагань з різних видів спорту, присвячених Дню Державного Прапора України та 28-й річниці незалежності України.

Киев внесли в ТОП-50 самых дружелюбных городов

0

Рейтинг составлял туристический портал Big 7 Travel. Украинская столица заняла в нем 45 позицию.

Представители туристического портала Big 7 Travel опубликовали рейтинг самых дружелюбных городов мира. Перечень включил 50 городов, а украинская столица оказалась в нем на 45 позиции.
Рейтинг был составлен с учетом мнений 1,5 миллионов посетителей портала. Во внимание брался целый ряд критериев, учитывая расположенность местных жителей к путешественникам, готовность помогать им и открытость к общению, а также наличие в городах интересных мест.
Первое место занял канадский Ванкувер. Следом за ним малазийский Куала-Лумпур, а замкнул тройку лидеров Брюгге в Бельгии.
В ТОП-10 также вошли Тайбэй (Тайвань), Гамбург (Германия), Дублин (Ирландия), Крайстчерч (Новая Зеландия), Нэшвилл (Теннесси в США), Сан-Паулу (Бразилия) и Глазго (Шотландия).
Киев оказался в списке на 45 позиции, обогнав две других столицы — Рим и Берлин.
Ранее сообщалось, что автор Forbes дал совет туристам отправляться в Киев вместо Парижа. В числе плюсов украинской столицы отмечены невысокий поток туристов и доступ к достопримечательностям.