Головний державний санітарний лікар України Віктор Ляшко заявив, що сім областей України не готові до пом’якшення карантину. А саме: Донецька, Луганська, Львівська, Волинська, Закарпатська, Рівненська та Чернівецька області. Про це він повідомив під час брифінгу.

«Умови для пом’якшення карантину стосуються трьох показників: інцидентність (кількість нових випадків за останні 7 днів на 100 тис. населення) повинна бути не більше 12 на 100 тис. населення, завантаженість ліжок в лікарнях для шпиталізації хворих з коронавірусною хворобою не повинна бути більше 50%», — пояснив він.

Станом на сьогодні понад 50% ліжок у лікарнях заповнені тільки у Чернівецькій області.

«Наступний показник — середня кількість ПЛР-тестувань за останні 7 днів на 100 тис. населення. Сьогодні ми перерахували показники і по тестуванню не проходить Донецька область, у них 9 тестів на 100 тис. населення, Луганська область — 9 тестів на 100 тис. населення і Львівська область — 11,98 тестів на 100 тис. населення. За інцидентністю не відповідають показникам Волинська, Закарпатська, Львівська, Рівненська і Чернівецька області», — додав Ляшко.

Нагадаємо, 23 травня в Україні 9 областей були не готові до переходу на другий етап пом’якшення карантину. Вони не виконали обов’язкових умов для цього. 

Верховний Суд хоче звернутись до Конституційного суду щодо оскарження карантинних обмежень, введених Кабміном через пандемію коронавірусу в Україні.

У поданні йдеться, що саме судді найбільше постраждали через скорочення заробітних плат держслужбовцям на період карантину.

Читайте: Ліквідація Верховного суду України в 2016 була неконституційною – КС

У документі йдеться про законність на обмеження підприємницької діяльності, роботи закладів громадського харчування, спортивних клубів, розважальних закладів, перевезення пасажирів, вільного виїзду за кордон.

 – Критерієм виправданості втручання держави у права людини, обмеження прав і свобод, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, є переслідування легітимної мети. Водночас, коментарі представників органів влади свідчать про те, що наведена вище легітимна мета не супроводжувала кожну з таких обмежувальних заходів, – йдеться у проекті.

Як приклад наводиться заява головного санітарного лікаря Віктора Ляшка про закриття парків та обприскування доріг, що мало психологічний вплив, а не епідеміологічний.

У документі також зазначається про зменшення розміру суддівської винагороди, заробітних плат держслужбовців, представників правоохоронних органів до 10 неоподаткованих мінімумів до закінчення карантину.

Через введення карантинних обмежень держслужбовці та працівники правоохоронних органів втратили від 5% до 30% від встановленого розміру зарплати. Судді втратили від 50% до 85% від початкового рівня грошової винагороди.

Верховний Суд збереться на пленум 29 травня, де вирішуватиме ухвалення цього подання. Також ВС проситиме Конституційний Суд розглянути його невідкладно.

Раніше Факти ICTV повідомляли, що карантин в Україні продовжили до 22 червня. З 11 травня почало працювати послаблення карантинних обмежень.

У понеділок, 25 травня, у Донецькій області наявність нового типу коронавірусу COVID-19 підтвердили в іще вісьмох людей.

Сім випадків зараження зафіксували у Маріуполі, тоді як ще один у Краматорську. Про це повідомив очільник Донецької області Павло Кириленко.

«У Маріуполі позитивні результати ПЛР-досліджень отримали чотири чоловіки (41, 33, 53 та 71 років) та три жінки (77, 54 та 72 років), — написав посадовець. — У Краматорську інфікована 29 річна жінка з кола осіб, у яких наявність COVID-19 було підтверджено раніше».

Від початку спалаху на Донеччині нову коронавірусну інфекцію підхопили 156 людей. З них 64 пацієнти вже одужали та виписалися з медзакладів, тоді як четверо померли від ускладнень нової хвороби. 

Зазначимо, що найбільше випадків COVID-19 зафіксували у Маріуполі, де недугою заразилася вже сотня мешканців.

Раніше повідомлялося, що Донецька область не готова до пом’якшення карантину, оскільки «не провела достатньої кількості тестувань» на SARS-CoV-2.  

Гідроксихлорохін та хлорохін, з антибіотиком чи без, неефективні для лікування пацієнтів із Covid-19.

Про це свідчать результати мультинаціонального дослідження, у якому взяли участь 96 тис. пацієнтів з 671 лікарні на шести континентах.

Натомість вживання цих ліків пов’язане з підвищеним ризиком серцевих ускладнень і вищими показниками смертності.

Детальніше про дослідження

Пацієнтів, які отримували лікування препаратами, поділили на чотири групи:

• ті, хто отримував лише хлорохін;
• ті, хто приймав хлорохін з антибіотиком;
• ті, хто отримував лише гідроксихлорохін;
• ті, хто приймав гідроксихлорохін з антибіотиком.

Решта пацієнтів, яких не лікували цими ліками увійшли в контрольну групу.

Смертність пацієнтів з контрольної групи, які не приймали ці препарати, становила приблизно 9%. Ті, які приймали лише хлорохін – 16,4%; лише гідроксихлорохін – 18%. Гідроксихлорохін з антибіотиком – 23,8%. Хлорохін з антибіотиком – 22,2%. Фактично у кожній групі порівняно з контрольною, смертність була вища щонайменше вдвічі.

Так само прийом цих препаратів підвищував ризики спричинити більш серйозні аритмії, порівняно з контрольною групою.

У дослідженні зазначено, що гідроксихлорохін та хлорохін не варто застосовувати за межами клінічних випробувань. Багато з них поки ще тривають.

– Це велике дослідження хоч і обсерваційне, вже є вагомим приводом для того, аби переглянути протокол та внести необхідні зміни, – зазначає колишня очільниця МОЗ Уляна Супрун.

За її словами, МОЗ України допустило серйозну помилку, включивши ліки з діючою речовиною гідроксихлорохін та хлорохін у протокол лікування пацієнтів з коронавірусом.

– Багато лікарів, профільних медичних асоціацій та навіть ВООЗ неодноразово попереджали Степанова та МОЗ України про небезпеку застосування експериментальних препаратів та закликали переглянути протокол. Сподіваюся, це зроблять якнайшвидше.

Нагадаємо, станом на 9 ранку 26 травня в Україні зафіксовано 21 584 випадків коронавірусу, за добу захворіли ще 339 людей.