КИЇВ. 27 травня. УНН. В Україні планують провести медичне соцдослідження за допомогою 10 тис. ІФА-тестів на виявлення коронавірусу, щоб побачити реальну ситуацію, яка є в країні. Про це повідомив на засіданні Ради з питань економічного розвитку України Прем’єр-міністр Денис Шмигаль, передає кореспондент УНН.
“Стосовно ІФА-тестування дійсно, ми це навіть вчора з Президентом проговорювали, ми до цього рухаємося. Ми дивилися до цього, як наші сусіди роблять в Румунії – 30 тис. тестів проводять, щоб подивитися яка ситуація реальна в країні. Насправді це дуже велика кількість. Ми домовились, можна 10 тисяч, буде дуже репрезентативно, традиційне опитування10 тисяч, там похибка буде, як я розумію, до 2% при такому опитуванні. Це буде нормальний результат, тому ми в цю сторону будемо рухатися”, — сказав Шмигаль.
За його словами, це питання було обговорено з головним лікарем-епідеміологом та міністром охорони здоров’я Максимом Степановим.
“Зараз є доручення після відповідної наради органнізувати таку соціологію, медичну соціологію по факту”, — додав Шмигаль.
Нагадаємо, як зазначали у МОЗ, тестування методами полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) та імуноферментного аналізу (ІФА) для виявлення COVID-19 робитимуться разом, щоб медики могли переконатися у правильності поставленого діагнозу.
КИЇВ. 27 травня. УНН. В Україні станом на 27 травня провели 1 355 ІФА-тести для виявлення антитіл до коронавірусу. Про це інформує Центр громадського здоров’я МОЗ України, передає УНН.
«Наразі діагностування на COVID-19 в Україні проводять щонайменше 62 лабораторії, включно із приватними (15). Станом на 27 травня усього досліджено 312 532 зразки методом ПЛР (полімеразної ланцюгової реакції) та 1 355 тестувань ІФА (імуно-ферментний аналіз)», — зазначили у ЦГЗ.
Повідомляється, що ІФА-тестування нині проводиться у Вінницькій, Донецькій, Закарпатській, Київській, Луганській, Харківській, Херсонській областях та Києві.
Нагадаємо, Україна стала п’ятою країною у світі, вченим і медикам якої вдалося розробити власні імуноферментні тест-системи для визначення антитіл до коронавірусу в організмі людини.
Полтавські перевізники не виключають, що доведеться продавати автобуси, щоб компенсувати збитки після карантину. Фото: Ольга Стенько
У Полтаві громадський транспорт тиждень їздить у звичайному режимі. Водночас приватні перевізники заявляють про величезні збитки та не виключають, що доведеться розпродувати рухомий склад.
Як розповів Gazeta.ua голова Асоціації перевізників Полтавщини Юрій Лупаєнко, до карантину в Полтаві працювало 300 транспортних засобів, у тому числі – великогабаритні автобуси.
З початку карантину карантину великі автобуси не працювали, практично не було і автобусів середнього класу — таких як «Богдан», «Еталон». На лінії працювали тільки «Рути», та й то, скоротилася кількість тнанспорту до 60 одиниць.
«Всі в боргах, ніхто не працював. Відсотків 50, може й більше, звільнилося людей – хто захотів піти і стати на біржу. Тому що в перевізників водії працюють на контракті, отримують зарплату за відпрацьований час. Автобуси ніхто не продавав, бо їх би ніхто не купив. Адже не робили навіть МРЕО», — розповідає Лупаєнко.
За словами співвласника фірми «Люкс-Полтава 2009», підприємство має великі борги за оренду території, де тримає автобуси. Адже потягом карантину ніхто не йшов на поступки і оренду та інші платежі нараховувалися підприємству в повному обсязі.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У скільки обійшовся карантин українцям
«Міськвиконком розробив програму, щоб підвозити безкоштовно людей, які потрібні для міста – тих же медиків. Але це не можна розглядати як бізнес чи заробітки. Там дуже малі були доплати. Збитки ніхто не підраховував, але вони великі. Компенсувати втрати від карантину не вийде ніяк. Брати більше людей не можна – обмеження місць, підняти вартість проїзду для пасажирів не можна, адже тариф регулює міськвиконком. І раніше він був невигідний — щоб отримувати прибуток, треба було битком набивати автобуси. А зараз взагалі суцільний збиток, — пояснює представник полтавських перевізників. — Я думаю, після завершення карантину перевізники, хто матиме таку можливість, розпродадуть транспорт і займуться чимось іншим. Зараз, хто може щось продати, продає».
Взаправду, полтавським перевізникам карантин не дуже заважав брати пасажирів. Навіть, коли діяло обмеження на пасажирів у кількості 50% сидячих місць, в транспорті легко можна було зустріти людей навіть на стоячих місцях. Та й документи, що давали право на проїзд у транспорті під час карантину, водії перевіряли далеко не завжди.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Тарифи не піднімуть, але сервіс погіршиться: як працюватиме транспорт після карантину
На відміну від тролейбусів. Начальник комунального транспортному підприємстві розповів, що охочих проїхатися їхніми маршрутами не бракує. Та доводиться відмовляти, адже співробітники дотримуються усіх правил.
Хоча КП «Полтаваелектроавттранс» також отримало значні збитки, на його співробітниках це не відбилося, розповів начальник омунального підприємства. За словами Євгенія Зайцева, всі люди на підприємстві працюють і отримують зарплату. Завдяки місту, яке надає фінансову допомогу.
«У нас нічого не змінилося. Однаково працюємо до карантину, в карантин та після, що стосується кількості випуску тролейбусів та автобусів. Збитки є, але суму підіб’ємо лише за місяць. Бо по 10 людей возити, як на початку, це не рентабельно. Різниця є: сидячих 33 місця чи 104 пасажира, на які розрахований транспорт», — розповів начальник КП «Полтаваелектроавтотранс».
Однак, на підприємстві побачили і позитивну сторону карантину: за цей період транспортні засоби значно менше сходять з лінії через технічну несправність. Раніше нерідко були технічні проблеми, пов’язані з перевантаженням — з підвіскою, виламаними дверями тощо. Окрім того, поменшало пенсіонерів, для яких проїзд безкоштовний. Тепер більше пасажирів оплачують проїзд.
Найскладніша наразі ситуація з автобусами, які виконують рейси по області. Рейси дозволили з понеділка 25 травня. Транспорт виходить на маршрути, та пасажирів — катма.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Некого возить» — як київське метро відпрацювало перший день після простою
«З початку карантину не працював. Звісно, роботодавець нічого нам не платив. У понеділок вийшов на лінію. На день виконую чотири «кільця». Майже порожній їду — пасажирів на пальцях перерахувати. Ось зараз повезу чотирьох», — розповів водій маршруту Полтава-Решетилівка.
На автовокзалі кажуть, що люди частіше питають про можливість виїхати в іншу область — до Києва, Харкова чи Дніпра, ніж подорожувати Полтавщиною. Але така можливість з’явиться не раніше 1 червня.
З огляду на низький пасажиропотік, деякі перевізники ухвалили рішення тимчасово відмовитися від виконання далеких маршрутів.
«Автобуси, які виконують рейси по області, в понеділок виїхали. Поки що тариф ніхто не піднімав. Учорашній день дав дуже великий мінус. На деяких маршрутах за цілий день провезли 5 людей. Підприємство вирішило призупинити перевезення до наступного понеділка. Щоб люди зрозуміли, що перевезення працюють і треба їздити», — пояснив Юрій Лупаєнко.
Збитки Харківського метрополітену за період двомісячного простою у зв’язку з карантином склали понад 180 млн грн.
У зв’язку з цим на підприємстві з’явилася проблема з виплатою заробітної плати. Про це повідомив генеральний директор КП «Харківський метрополітен» В’ячеслав Стаматін.
Українські поліцейські затримали в Одесі чотирьох іноземців, які влаштували стрілянину в Києві 26 травня, в результаті цього постраждав лідер наркокателю з Чорногорії. Потерпілий перебуває в міжнародному розшуку та є одним з лідерів та організатором наркокартелю, який займається постачанням заборонених речовин в країни Європи.
– Головною версією замаху на вбивство стала злочинна діяльність потерпілого, можливий переділ сфер впливу в самій організації, а також між балканськими злочинними кланами, які контролюють наркотрафік, – повідомив глава Націполіціі України Ігор Клименко.
Кілерами виявилися громадяни Чорногорії, Македонії та Сербії, один з яких знаходиться в міжнародному розшуку за вбивство на замовлення.
Вони в Україну приїхали на початку травня, купили зброю, транспортний засіб та організували стеження за потерпілим. Двоє злочинців вистрілили п’ять разів і намагалися втекти на авто, за кілька сотень метрів вони підпалили транспортний засіб, щоб приховати докази.
Читайте:
– Поліцейські встановили маршрут і автомобіль, на якому вони прямували в бік Одеської області, щоб через кордон України з Молдовою залишити територію країни поза митним контролем. Вранці на в’їзді в Одесу правоохоронці затримали чотирьох осіб. Водночас зловмисники чинили опір і намагалися втекти, – зазначив Клименко.
Кримінальне провадження розслідується за ч. 2 ст. 15 і ч. 2 ст. 115 (Замах на вбивство) КК України.
Замах у Києві: кілери, які стріляли у лідера міжнародного наркокартелю, затримані / 4 фотографии
Нагадаємо, в Києві на території житлового комплексу Новопечерські Липки на вулиці Драгомирова невідомі розстріляли в живіт громадянина Чорногорії. Іноземця госпіталізували.
КИЇВ. 27 травня. УНН. Київський апеляційний суд відклав розгляд апеляційної скарги захисту щодо продовження тримання під вартою ветерана АТО та музиканта Андрія “Riffmaster” Антоненка, якого підозрюють у вбивстві журналіста Павла Шеремета. Про це журналісту УНН повідомили в пресслужбі суду.
“Розгляд апеляційної скарги відклали через те, що не надійшли матеріали”, — сказали в пресслужбі.
Також в пресслужбі зазначили, що про дату перенесення повідомлять згодом.
Нагадаємо, Печерський районний суд Києва продовжив тримання під вартою ветерану АТО та музиканту Андрію “Riffmaster” Антоненку, якого підозрюють у вбивстві журналіста Павла Шеремета.
Як повідомлялося, досудове розслідування у справі щодо вбивства журналіста Павла Шеремета завершено.
Нагадаємо, правоохоронці назвали підозрюваних у вбивстві Павла Шеремета: Яна Дугарь, Андрій Антоненко, подружжя Інна та Владислав Грищенки, Юлія Кузьменко. Остання по телефону обговорювала можливий замах на вбивство Марусі Звіробій та викрадення її дітей.
Також нагадаємо, 20 липня 2016 року близько 7:45 ранку стався вибух в автомобілі на перехресті вулиць Богдана Хмельницького та Івана Франка в Києві. В результаті вибуху загинув відомий журналіст Павло Шеремет.
Торгово-розважальні центри та готелі в столиці відкриють у кінці цього тижня. Про це мер Києва Віталій Кличко повідомив під час онлайн прес-конференції.
«Хочу повідомити, що сьогодні комісія з надзвичайних ситуацій міста ухвалила рішення про відкриття в столиці торгово-розважальних центрів (без роботи розважальних зон). ТРЦ в Києві – з дотриманням санітарних норм та регламентів – відкриватимуть із суботи, 30 травня», – повідомив Віталій Кличко.
Також із 30 травня зможуть розпочати роботу і готелі. Крім хостелів.
«Для готелів прописані чіткі вимоги, яких вони повинні дотримуватися. Температурний скринінг співробітників та постояльців. Масковий режим поза номерами. Дозволяється одночасне перебування відвідувачів у вестибюлі з розрахунку не більше однієї особи на 10 квадратних метрів площі приміщення», – зазначив мер.
Ресторани в готелях поки працюватимуть на виніс та на обслуговування в номерах.
«Рішення ж щодо роботи ресторанів та кафе в столиці комісія з надзвичайних ситуацій ухвалить окремо», – підкреслив Віталій Кличко.
Президент Володимир Зеленський підписав закон про додаткову підтримку платників податків під час поширення пандемії Covid-19. Фото: president.gov.ua
Президент Володимир Зеленський підписав закон про продовження діючих податкових пільг та запровадження нових для бізнесу на час карантину.
Документ передбачає звільнення до 30 червня від оподаткування зарплати медиків та інших працівників, які борються з Covid-19. Крім того, у червні та липні останні отримають грошову компенсацію податку на доходи фізосіб, передає пресслужба Офісу президента.
Фізичні особи-підприємці зможуть отримати часткову допомогу з безробіття, якщо втратили доходи через запровадження карантину. Крім того, ці кошти на період карантину з 2 квітня 2020-го не підлягатимуть оподаткуванню.
У травні від сплати єдиного соціального внеску звільнили самозайнятих осіб. Водночас цей період зараховуватиметься їм до страхового стажу для отримання пенсій, виплат за соціальним страхуванням.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В Україні почали виплачувати «карантинні» гроші ФОПам
Закон дозволяє органам місцевого самоврядування ухвалити рішення про зменшення ставок плати за землю, податку на нерухоме майно.
Крім того, продовжили заборону на проведення перевірок бізнесу податковими органами, звільнили громадян від відповідальності за прострочення виконання зобов’язань за договорами про споживчий кредит.
Депутати подали до Верховної Ради законопроєкт №3515, яким планують змінити порядок визначення прожиткового мінімуму. Пропонують підняти прожитковий мінімум з 2102 до 4723 грн, встановити неоподатковуваний мінімум на рівні прожиткового мінімуму.
КИЇВ. 27 травня. УНН. Президент України Володимир Зеленський і зовнішня політика України спрямована, зокрема, на європейську та євроатлантичну інтеграцію і подолання російської агресії. Про це в ефірі ATR сказав міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, передає УНН.
“Я запевняю, що Президент України і зовнішня політика України спрямована однозначно на: перше — курс на європейську та євроатлантичну інтеграцію, і це жодним чином не ставиться під сумнів, друге — на подолання російської агресії. Це також пріоритет номер один”, — сказав міністр.
Крім того, зазначив він, Президент також приділяє дуже велику увагу розвитку відносин України з країнами світу, зокрема Азії і Близького Сходу, спільно з якими можна зробити Україну економічно більш привабливою.
“Окрема тема, пріоритетна для Президента, яка мені дуже імпонує — він дуже близько сприймає всі історії про українців, які з тих чи інших причин застрягли за кордоном. Коронавірус — це окрема історія, але і люди, яких там у в’язниці тримають. Це стосується не лише РФ, а і скрізь у світі”, — додав Кулеба.
Нагадаємо, напередодні Президент Володимир Зеленський підписав Указ “Про Річну національну програму під егідою Комісії Україна — НАТО на 2020 рік” № 203/2020.
Кіпр зобов’язався безкоштовно лікувати від коронавірусу туристів, у яких під час відпочинку на острові тест показав позитивний результат.
Уряд заявив, що покриватиме усі витрати, а саме проживання, харчування та лікування для пацієнтів з Covid-19 та їхніх сімей.
Читайте: Коронавірус у світі: кількість хворих на 27 травня
Хворим потрібно буде сплатити лише за таксі до аеропорту та переліт додому.
Також повідомляється, що лікарня на 100 ліжок обслуговуватиме лише іноземних мандрівників з коронавірусом. Майже 112 відділень інтенсивної терапії будуть зарезервовані для пацієнтів у критичному стані.
Окрім того, спеціальний готель на 500 номерів працюватиме для членів родин пацієнтів та близьких людей.
Міжнародне повітряне сполучення з Кіпром відновлюється 9 червня, а пасажири повинні пройти тест на наявність коронавірусу за три дні до вильоту. Перед посадкою на літак вони мають показати результати тесту.
За прибуття на острів усім туристам вимірюватимуть температуру.
Нагадаємо, що Кіпр готовий приймати туристів з 15 червня, але перед цим країна ухвалить протоколи з рекомендаціями роботи в умовах пандемії коронавірусу.
До економічної кризи, відсутності державної підтримки вітчизняних виробників додалися пандемія і карантин. Втім, для деяких українських компаній ситуація ускладнюється ще й тиском з боку кредиторів. Єдиний український шинний завод «Росава» заявляє, що інвестиційна компанія «Інвестохіллс Веста» намагається обійти законний спосіб процедури банкрутства і щонайшвидше розібрати підприємство на металобрухт.
Білоцерківський завод «Росава» з майже 50-річною історією залишився єдиним національним виробником автомобільних шин, після того, як з 2013 року підприємство «Дніпрошина» зупинило діяльність, а з 2015 — зникло. З 2014-го це був, фактично, єдиний виробник, який випускав покришки для легкових, легковантажних та вантажних автомобілів, а також сільськогосподарської техніки, експортував майже на всі континенти.
Криза 2014-го вдарила й по заводу. Окрім війни на Донбасі та втрати російського ринку експорту, уряди декількох країн – найбільших партнерів заводу — запровадили антидемпінгові обмеження. Це все зробило неможливим обслуговування кредитних та інші зобов’язань підприємства.
Компанія вийшла на нові ринки збуту і зберегла близько 3 тисяч робочих місць
Однак, компанія вийшла на нові ринки збуту і зберегла близько 3 тис. робочих місць. Попри усі судові баталії навколо банкрутства підприємство продовжує роботу.
За словами голови профкому ПРаТ «Росава» Михайла Золотоверха, навіть за таких умов на підприємстві докладали зусиль, щоб вчасно виплачувати зарплату та відраховувати податки до бюджетів усіх рівнів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Через два місяці роботи отримав чотирикімнатну квартиру»
«Наш колектив — найбільша цінність за майже півстоліття роботи, це унікальні спеціалісти. Попри банкрутство ми продовжували платити більш як 3 тисячам співробітників заробітну плату. Виплатили близько 150 мільйонів гривень, у тому числі за 1 квартал 2020 року – 50 мільйонів, і залишаємося найбільшим платником до місцевого бюджету, фактично бюджетоутворювачем Білої Церкви», — заявив профспілковець.
Наприкінці 2018 -го власники заводу були змушені оголосити про банкрутство підприємства. Для великого бізнесу цей термін — не означає повний крах. Грамотно проведена процедура дає законний «перепочинок» від примусового стягнення боргів. А у підприємства з’являється можливість провести реструктуризацію виробництва, зменшити витрати, розробити програми погашення боргів. Зазвичай процедура банкрутства має дві мети: або врятувати підприємство, або допомогти йому вийти з ринку з найменшими втратами.
В Україні немає сировина для виробництва шин, тому 80% складових своєї продукції – від каучуку до корду – «Росава» змушена імпортувати
Як зазначають у компанії, в Україні повною мірою не працюють механізми підтримки вітчизняного виробника. А втримувати конкурентні позиції на експортних ринках стає все складніше через підвищення цін на матеріали та комплектуючі. Окрім того, в Україні немає сировини для виробництва шин, тому 80% складових своєї продукції – від каучуку до корду – «Росава» змушена імпортувати.
Зараз же «Росаві» доводиться опиратись спробам пустити завод з молотка нашвидкуруч. У листопаді 2019 року змінився основний кредитор компанії: ТОВ ФК «Інвестохіллс Веста» викупила у ФГВФО близько 2,5 млрд грн та 16 млрд грн боргів ПРАТ «Росава» як поручителя інших підприємств групи. Борг було викуплено з величезним дисконтом — більш як 90-процентним.
«Інвестохіллс Веста» — один з найвідоміших гравців на ринку стягнення боргів. Фінкомпанія включена до реєстру кредиторів «Росави» як забезпечений кредитор. Тобто без права голосу на зборах та комітеті кредиторів, які будуть визначати долю процедури банкрутства.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Інвестохіллс Веста» вбиває українські підприємства — ЗМІ
Також суд призначив експертизу з метою визначення вартості заставного майна та розміру боргу «Росави» перед кредитором. Однак в «Інвестохіллс Веста», судячи з усього, зацікавлені керувати процедурою банкрутства одноосібно, визначивши порядок проведення торгів та якнайшвидше продати майно.
Аналіз активів «Росави», коштом яких кредитор збирається задовольнити свої борги, свідчить, що після їхнього продажу з аукціону інші кредитори мало що отримають. Якщо «Весті» задовольнити вимоги, виробничий комплекс «Росави» буде знищено.
«Інвестохіллс Веста» зацікавлені якнайшвидше продати майно. Це призведе до втрати підприємства
У компанії наголошують, що це призведе не лише до втрати підприємства та робочих місць працівниками заводу та інших компаній, задіяних у виробництві, а й до колосальних збитків державі, в особі НБУ та податкових органів, а також місту Біла Церква.
Своєю чергою, мер міста Геннадій Дикий додає, що підприємство завжди підтримувало місто, і не лише податками.
«Навіть зараз «Росава» робить все можливе, щоб допомогти місту в боротьбі з пандемією. На початку квітня підприємство забезпечило автомобілі екстреної медичної допомоги сезонними комплектами шин, передало вкрай необхідні та дефіцитні експрес-тести для діагностування Covid-19 в усі медичні заклади міста. Завод забезпечує своєю котельнею опалення одного з найбільших районів», — заявив очільник Білої Церкви.
Як би там не було, експерти наголошують, що в цій ситуації є два варіанти виходу: розпродати нерухомість або докласти максимум зусиль для збереження підприємства, його виробництва, колективу, торговельної марки. За другим сценарієм, «Росава» продовжуватиме приносити прибуток, створювати ВВП та поповнювати бюджети. А також зможе погасити борги перед кредиторами.
