КИЇВ. 31 травня. УНН. Заступник міністра охорони здоров’я України, головний державний санітарний лікар Віктор Ляшко в інтерв’ю Радіо Свобода пояснив, чому в Україні такий великий відсоток від усіх хворих на коронавірус – 20% – становлять медики, передає УНН.
«Це комплексна проблема. І Україна не є унікальною країною. Кількість випадків інфікування серед медичних працівників висока в різних країнах. У нас 20% – так, це великий показник», – сказав він.
На думка Ляшка, цьому є пояснення — питанням профілактики внутрішньолікарняного поширення інфекційних хвороб у нашій країні досить мало приділялося уваги.
«Реєстрація випадків внутрішньолікарняних хвороб у нас була нижча від європейського рівня. Це точно. Не звертали увагу. І різні чинники на це впливали, у тому числі і купівля лікарських засобів безпосередньо пацієнтом, антибіотиків, антибіотиків останніх поколінь і тому подібне», – сказав Ляшко.
«Тому, коли ми говоримо про те, чому так багато – тому що в побудованій самій системі охорони здоров’я, коли ми говоримо, що не було розроблено маршрутів пацієнтів, не було зонування, чітко зони, де небезпечна, де безпечно чиста зона, питання виходів із боксів і заходу в ординаторські, як воно це все повинне відбуватися, де повинна проводитися дезінфекція – все це було тільки в навчальних процесах, а на практиці інфекційна служба була не готова», – пояснив чільний діяч МОЗ.
Нагадаємо, станом на 30 травня в Україні зареєстровано 23 204 випадки інфікування коронавірусом, від початку пандемії померли 696 людей, одужали 9 311.
Серед захворілих – 4 475 медиків, 34 з них померли.
У Чехії судитимуть двох терористів. Скріншот зі сторінки чеха, який воював на Донбасі проти України.
У Празі (Чехія) висунули звинувачення громадянину Чехії та громадядину Білорусі, який проживає в цій країні, як терористам за участь в бойових діях проти України на Донбасі.
«Прокурор Праги Марек Бодлак повідомив про висунення звинувачення громадянину Чехії та громадянину Білорусі, який постійно проживає в Чехії, по ст. 311 Кримінального кодексу «терористичний акт» за участь в бойових діях проти України на Донбасі. Обом загрожує покарання у вигляді позбавлення волі від 12 до 20 років», — зазначив посол», написав у Facebook посол України в Чехії Євген Перебийніс.
Мова йде про 40-річного громадянина Білорусі, який брав участь в бойових діях на Донбасі в 2014-2016 роках. Зараз він знаходиться у чеській в’язниці за нанесення тяжких тілесних ушкоджень. Його справу розглядатиме суд Праги.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Найманець ДНР здався поліцейським
Що стосується громадянина Чехії, то він приєднався до російських окупаційних сил на сході України взимку 2015-2016 років. Розгляд у цій справі почнеться 1 липня в обласному суді в місті Чеське Будейовіце.
Раніше суд в Дортмунді (Німеччина) засудив вихідця з Киргизстану з німецьким паспортом до двох років умовно за участь у війні на Донбасі на боці бойовиків.
Дівчинку залишили помирати подруги. Фото: volyn24.com
На одній з вулиць села Великодолинське Овідіопольського району Одеської області місцеві жителі виявили непритомну дівчинку-підлітка.
«Швидка» доставила дитину в міську лікарню Чорноморська, пише Апостроф.
Там встановили, що дівчинка впала в алкогольну кому, її стан важкий.
Учениця 7-го класу Великодолинської школи в цей день перебувала в компанії дівчат-одноліток. Коли їй стало погано, подружки злякалися та залишили її на вулиці одну.
Поліція розслідує інцидент. Учасниць події допитають.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У 12-14 років дівчатка частіше за хлопців труяться алкоголем
На одному з кладовищ Білоцерківського району п’яні підлітки влаштували погром, оскільки їм хотілось «повеселитися».
Директор Довженко-центру Іван Козленко заявив про неотримання установою державного фінансування та її неплатоспроможність. Написав заяву про звільнення
Представники української культурної спільноти звернулися до влади щодо ситуації навколо Національного центру Олександра Довженка та фінансування кіногалузі. Закликали вжити термінових заходів для порятунку Центру та затвердити паспорт фінансування бюджетної програми «Державна підтримка кінематографії». Відкритий лист підписали 5880 людей.
Що сталося з Довженко-центром
28 травня генеральний директор Національного центру Олександра Довженка Іван Козленко повідомив на своїй сторінці у Facebook, що паспорт бюджетної програми Міністерство фінансів повернуло Міністерству культури та інформаційної політики без погодження. Отже, Центр не отримає фінансування.
За словами Козленка, фінансування Центру, що здійснюється за бюджетною програмою «Державна підтримка кінематографії», з початку 2020 року так і не розпочалось. Заборгованість державного бюджету по заробітній платі сягає понад 2 млн грн. Центр має також більш як 1 млн грн невиконаних кредитних зобов’язань за підписаними договорами. За відсутності обігових коштів більше не має змоги сплачувати передбачені законом податки та збори за 1 квартал 2020-го.
«На жаль, через кричущу некомпетентність та відвертий саботаж новопризначеної на сумнівному конкурсі голови Держкіно Кудерчук М. М. і начальника управління економічного розвитку та фінансів Міністерства Якубівского В. Л. паспорти бюджетної програми досі не підписані, в Міністерство фінансів надано свідомо некоректну інформацію по результативних показниках Центру, а будь-яка комунікація з Центром з боку обох посадовців ігнорується», — пише Іван Козленко.
Подав у відставку.
«Керувати ліквідацією Національного центру Олександра Довженка, розвитку та встановленню міжнародної репутації котрого я присвятив 8 років свого життя, я відмовляюсь», — зазначив Козленко.
Того ж дня Довженко-центр оприлюднив заяву, в якій оголосив про настання стану неплатоспроможності.
«Однією з причин незатвердження паспорта є саботаж керівництвом Державного агентства України з питань кіно своїх обов’язків у частині організації бюджетного процесу та подання в Мінфін занижених показників фінансування Центру всупереч затвердженому МКІП річному плану підприємства та Порядку використання коштів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 18 квітня 2018 року.
Оскільки бюджетними коштами покривається 70% заробітного фонду Центру, станом на травень невиплаченою лишається заробітна плата працівників за січень та лютий 2020-го. Зважаючи на відсутність фінансування, адміністрацією Центру було прийнято рішення переведення всього особового складу в простій в березні-травні зі збереженням 2/3 окладу.
Весь дохід від господарської діяльності Центру за березень-квітень було спрямовано на виплати заборгованості по зарплаті за відповідні місяці. Водночас Центр власним коштом здійснював сплату необхідних податків та зборів, оплату комунальних послуг та охорони, забезпечуючи збереженість фільмофонду, архівного та музейного фондів Центру.
Однак через введення на території України карантину основний дохід Центру, який на 70% складається з доходу від оренди нерухомості та проведення заходів, в березні-квітні було повністю втрачено.
Адміністрація Центру зробила все, що в її силах, щоб стримати катастрофічну ситуацію, що склалася через відсутність бюджетного фінансування й тотальну втрату доходів через дію карантинних обмежень, упродовж 5 місяців забезпечуючи функціонування інституції. На жаль, ресурси Центру повністю вичерпано.
Звернення до Міністерства культури та інформаційної політики та Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики з проханням поновити гарантоване законом бюджетне фінансування інституції і всієї кіногалузі результатів не дали.
Як член Міжнародної федерації кіноархівів Центр змушений повідомити правління федерації про загрозу цілісності унікального фільмофонду, охорону та дотримання кліматичних умов зберігання котрого далі забезпечувати змоги немає.
Діяльність Центру впродовж останніх 5 років, коли було здійснено структурне реформування інституції, визнана експертами успішним кейсом у сфері державного управління. Одна із небагатьох прибуткових державних культурних інституцій, Центр навіть кризовий перший квартал 2020 року завершив із прибутком. Однак, нам, на жаль, не вдалося забезпечити інституційної сталості Центру, а запасу міцності та власних резервів вистачило лише на 5 місяців», — ідеться в заяві.
Чому провели обшук
За кілька годин після публікації заяви про неплатоспроможність Іван Козленко повідомив, що в Довженко-центрі почався обшук поліції та СБУ.
«Вилучають документи, — написав Козленко. — Із сьогоднішньою нашою заявою це не пов’язано. Розслідують кримінальну справу за Актом ревізії ДАСУ».
Додав, що 3-4 червня йде на допит у цій справі.
Того ж дня в СБУ повідомили, що вони не причетні до обшуків, там перебуває Нацполіція.
Прессекретар столичної прокуратури Надія Максимець пояснила, що обшуки в Довженко-центрі відбулись у межах розслідування щодо можливих зловживань з боку службових осіб підприємства, Мінкультури, а також Регіонального відділення Фонду державного майна в Києві при розрахунках плати за оренду держмайна, що призвели до недоотримання надходжень у розмірі 6 млн грн. Слідчі дії пройшли на підставі ухвали Голосіївського районного суду Києва від 21 травня.
«Фінансові порушення були виявлені у ході ревізії фінансової діяльності Національного центру Олександра Довженка, проведеної у 2 кварталі 2019 року Державною аудиторською службою у відповідності до питань програми ревізії та робочого плану, з відома генерального директора Центру та у присутності головного бухгалтера, про що здійснено відповідний запис в журналі реєстрації перевірок», — каже Максимець.
Розповіла, що за фактами виявлених фінансових порушень Голосіївське управління Нацполіції у Києві порушило кримінальне провадження за фактом привласнення, розтрати майна шляхом зловживання службовим становищем.
За словами Максимець, необхідність у проведенні обшуків виникла через те, що Центр Довженка не надав копій документів та інформації, хоча запити направлялися неодноразово. Також викликали посадовців підприємства для участі у проведення слідчих дій, проте вони не з’явилися і не повідомили причини неявки.
«Один з трьох пунктів, який інкримінується, — це те, що я нараховував собі премії, які не передбачені контрактом, — каже Козленко. — Вони вважаються порушенням, хоча ми керувалися колективним договором. За ним не тільки мені, але і всім працівникам центру нараховувалися надбавки. А я нараховував їх собі ще й тоді, коли моя зарплата була менше, ніж у моїх підлеглих, щоб збалансувати зарплатний фонд.
Але це не кримінальна історія. Це питання тлумачення законодавства, яке має господарські наслідки. Господарський суд, у який ми позвалися, має встановити істину. Після цього я буду виконувати рішення суду. Але, очевидно, є поспіх у справі, й треба, щоб це було раніше.
Надбавки становили 20%. У мене була зарплата 4500-4700 грн, а у менеджерів — 6000 грн. Відповідно, ми старалися вирівняти цю ситуацію. Все-таки рівень відповідальності керівника передбачає не зарплату прибиральника».
Що відповідають у Держкіно
У відповідь на звинувачення Довженко-центру голова Держкіно Марина Кудерчук сказала, що заява щодо саботажу з боку Держкіно — «це наклеп керівника Центру».
«Ця інформація неправдива — це єдине, що вам можу сказати. Я рекомендую ставити питання Міністерству культури. Це заклад Міністерства культури, не наш заклад. А ми лише в рамках нашої програми держпідтримки кінематографу даємо суму грошей. А в цьому році у зв’язку з секвестром бюджету ми подали для всіх скорочені суми», — заявила Кудерчук.
Додала, що напряму з Центру Довженка до неї не зверталися щодо цієї ситуації.
«Контакти з Центром Довженка в нас — тільки в рамках надсилання листів одне одному. З керівником я навіть не знайома. На запрошення познайомитися він не відповів. Щодо фінансування центру, його фінансового стану — це питання до міністерств, не до нас».
Іван Козленко 15 травня писав, що Марина Кудерчук ініціювала скорочення державного фінансування центру до 3,4 млн грн замість 8,6 млн грн, передбачених Верховною Радою з підтримки кінематографії на початку травня.
Також відреагував на коментар Кудерчук.
«У своїй заяві я виклав, кого вважаю винуватцем ситуації, що виникла в кіногалузі, яка не отримала ні копійки коштів з початку року, — каже Козленко. — В коментар до заяви Кудерчук, «яка ні в чому не винна» і «всі питання до Мінкультури»: нижче наводжу довідку про зменшення фінансування Центру, надіслану нею в Держказначейство без погодження цифр з Радою з підтримки кінематографії та Мінкультом. З нами, ясна річ, також цифра ця не погоджена. Головбух Держкіно Богорська, знаючи, що я дзвоню їй у цьому питанні, трубку не брала. Така от комунікація.
Обшук з нашою сьогоднішньою заявою я не пов’язую, хоча комунікацію держави та її правоохоронних органів з культурними інституціями в запропонований сьогодні спосіб вважаю неприйнятною. Як і всі заклади культури, ми поновили роботу інституції з другим етапом пом’якшення карантину в понеділок і готували необхідний пакет документів для поліції. Про карантинні обмеження, мені здається, й поліція, й СБУ могли прочитати в інтернеті».
Що відповідають у Мінкульті
Міністерство культури та інформаційної політики заявило, що наполегливо працює над розв’язанням проблеми з фінансуванням.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В Мінкульті шукають фінансування для Довженко-центру
«У зв’язку із секвестром державного бюджету та запровадженням обмежувальних заходів, ініційованими Урядом у відповідь на поширення коронавірусної інфекції COVID-19, деякі показники діяльності Центру та його фінансового стану погіршилися. Наразі МКІП активно співпрацює з Міністерством фінансів України для того, щоб забезпечити Центр належним фінансуванням з державного бюджету, що сприятиме відновленню повноцінної діяльності інституції», — йдеться в повідомленні.
Стверджують, що найближчим часом надішлють Мінфіну доопрацьований паспорт бюджетної програми «Державна підтримка кінематографії».
Як відреагували на ситуацію представники кіногалузі
«Я занадто довго живу в Україні, аби вірити в співпадіння, — каже колишній голова Держкіно Пилип Іллєнко. — І представникам різних гілок і органів влади доведеться докласти великих зусиль, аби переконати таких як я, що події, які розгортаються навколо Довженко-центру останнім часом, є простим збігом обставин. Включно із скороченням фінансування, незатвердженим паспортом бюджетної програми по кіно і фактичним доведенням до колапсу підприємства. А тепер ще й демонстрацією «правоохоронцями» сили у вигляді обшуку. На тлі сміливої публічної позиції керівника центру з приводу державної політики в галузі культури. На жаль, цілком очікуваною є заява про відставку Івана Козленка, одного з найбільш ефективних менеджерів у галузі культури. Який довів, як із напівзнищеного державного підприємства, попри постійний спротив бюрократичної машини, можна створити динамічну культурну інституцію».
«Іван Козленко за кілька років зробив диво — з архаїчної, неповороткої структури постала модерна інституція, в надрах якої почав народжуватися навіть Музей кіно. Те, чого досі не вдавалося нікому. Довженко-центр — нині одна із найуспішніших інституцій, — каже сценарист, колишній голова Національної спілки кінематографістів України Сергій Тримбач. — Козленко подав у відставку — бо ж грошей на діяльність Центру просто немає. Це означає, кажучи відверто, що Довженко-центр зазнав руйнівного удару прицільною авіабомбою. До кінця цього року може просто зникнути. Тим більше, що є комерчеські люди, готові той будинок на Голосіївській площі прибрати до рук.
Українська кінокультура, вітчизняна кіноіндустрія сягнули небезпечних рівнів, коли казати про Україну як «недогосударство» с «недокультурой шароварной» уже було какось і «несподручно». Карантин постав дуже вчасно, у казан з коронавірусом почали підливати і підсипати віруси саморобні, але давно випробувані.
То що, будемо і далі спостерігати, допоки новий кіноголодомор з’явиться? Востаннє це було у 1990-ті і в «нульові». Ще раз воскреснути може й не вийти».
«Влада зламаних музейних дверей. Влада нещадно скорочених культурних видатків. Влада поетів, кинутих у СІЗО через абсурдні звинувачення. Влада боргів Януковича-Азарова, сплачуваних з рахунків Суспільного. Влада знищеного Центру Довженка. Влада, ворожа до української культури в усіх проявах. Хай не дивується, що культура платитиме тією ж монетою», — каже кінокритик, виконавчий продюсер телеканалу «UA: Культура» Лук’ян Галкін.
Про що йдеться в листі культурної спільноти до влади
Представники культурної сфери написали у зверненні, що відкладення виплат по зобов’язаннях Держкіно на невизначений період є критичним для багатьох кіновиробників та організацій.
«Теперішньому керівництву Довженко-центру вдалося продемонструвати успішний приклад ефективного реформування та результативного менеджменту державної інституції. За кілька років вони перетворили збиткове державне підприємство на фінансово спроможний, сучасний та успішний заклад. Що вагоміше — Довженко-центр став важливим центром тяжіння для культурної спільноти України, встановив нові стандарти роботи в державному секторі й запровадив інноваційні підходи в роботі з кіноархівом. Не лише зберігає та науково досліджує українську кіноспадщину, а й робить її надбанням громадськості в Україні та в усьому світі.
Сьогодні в Довженко-центрі склалася кризова ситуація, яка ставить під загрозу існування інституції та збереження української кіноспадщини в цілому. Внаслідок економічної кризи та карантину через пандемію інфекції COVID-19 Центр втратив можливість заробляти своєю діяльністю. Попри те, що від початку системного реформування інституції в 2016 році був прибутковим підприємством і сплачував у держбюджет податки та дивіденди.
З його зникненням Україна не лише втратить суб’єктність у кіноархівній справі в очах міжнародної спільноти, а й продемонструє неспроможність держави піклуватися про своє культурне надбання», — йдеться в листі.
Що відбувається далі
29 травня на сайті президента України з’явилася петиція із закликом «врятувати унікальний Довженко-центр від банкрутства і зникнення».
Автори закликають Володимира Зеленського «ініціювати зустріч з усіма стейкголдерами та вислухати команду центру про наявну ситуацію», «застосувати увесь свій вплив для відновлення фінансування Центру».
«За останні кілька років Довженко-центр став не тільки однією з провідних культурних інституцій, яка до того ж приносила прибуток, а й важливим суб’єктом культурної дипломатії, яка представила Україну як осередок авангарду 1920-х, учасницею важливих процесів і історії кіно. Втрата такої інституції завдасть невиправної шкоди українському культурному іміджу», — йдеться у зверненні. Його підписали вже 2628 людей.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Порошенко назвав тривожною тенденцією події довкола Довженко-центра та музею Гончара
Також 29 травня колектив Довженко-центру звернувся до прем’єр-міністра Дениса Шмигаля з проханням «посприяти позитивному вирішенню кричущої ситуації та дати доручення Міністерству культури та інформаційної політики і Міністерству фінансів відновити в повному обсязі державне фінансування Центру». А також «посприяти службовому розслідуванню щодо недбалості окремих посадових осіб, що призвела до загрози руйнування державного кіноархіву та виникнення безпрецедентних заборгованостей по заробітній платі колективу».
Зазначають, що нині під загрозою «збереження унікальної колекції українського та закордонного кіно і зникнення з культурної мапи країни однієї з найбільш динамічних та прогресивних інституцій».
«Упродовж останніх п’яти років на чолі з генеральним директором Іваном Козленком колектив Центру Довженка здійснив потужне структурне реформування і перетворив індустріальні будівлі колишньої кінокопіювальної фабрики на сучасний публічний простір. Відкрив Музей кіно. Розвинув культурний осередок, що об’єднав низку громадських ініціатив зі сфери сучасного мистецтва — театру, музики, сучасного танцю. Довженко-центр став справжнім епіцентром кінематографічного життя України, співпрацюючи з багатьма українськими та міжнародними культурними інституціями».
Національний центр Олександра Довженка — це державний фільмофонд, найбільший кіноархів України. Заснований 1994 року. Зберігає понад 6 тис. найменувань художніх, документальних, анімаційних українських і закордонних фільмів та тисячі архівних документів з історії вітчизняного кіно..
30 травня у світі діагностували 124 103 заражень Covid-19.
Нові випадки захворювання виявили в 146 країнах світу, повідомляє Worldometers.
У Бразилії за минулу добу діагностували 30 102 випадків захворювання на коронавірус, в США 23 290, в Росії 8952, Індії 8336, Перу 7386, Чилі 4220, Мексика 3227, Пакистан 2429, Катар 2355, Іран 2282 та інші.
29 травня у світі виявили 125 511 заражень Covid-19.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Повідомили про позитивну динаміку Covid-19 в Україні
28 травня у світі за добу діагностували 116 304 заражень Covid-19.
27 травня у світі за добу діагностували 106 475 заражень Covid-19.
26 травня — 92 060 заражень коронавірусом. 25 травня — 87 800 випадків.
У світі вже 6 мільйонів діагностованих випадків Covid-19. Південна Америка стала новим світовим епіцентром Covid-19, оскільки багато країн регіону набирають обертів у захворювання.
У 2020 році 31 травня Київ відзначає День міста, який щороку припадає на останню неділю травня.
Офіційною датою заснування Києва вважається 482 рік, а вже з 882 року місто стало столицею Київської Русі.
Також 31 травня відзначають Всесвітній день без тютюну. Він був встановлений у 1987 році Всесвітньою організацією охорони здоров’я, щоб привернути увагу до проблеми передчасної смертності через тютюнопаління. Читайте:
Іменини 31 травня святкують Олександра, Андрій, Богдан, Василь, Давид, Денис, Христина, Макар, Михайло, Павло, Петро, Юлія.
За православним календарем, вшановують пам’ять мученика Феодота Анкірського. Народні прикмети на 31 травня:
Пара від землі йде – до дощу.
Зозуля довго і без зупинки кує – до теплих днів.
Під час заходу сонце блідим стало – до дощу.
Дощова хмара небо вкрила – до граду і вітру.
Що не можна робити:
У цей день церква забороняє надмірні і галасливі розваги.
Не варто сваритися через дрібниці, бо можна нажити собі ворогів на все життя.
До речі, раніше Факти ICTV публікували , у якому є всі головні християнські свята, а також дати поминальних днів і постів.
Підвищення норми споживання газу торкнеться жителів 3,3 мільйона квартир, а це — 24,9% всього житлового фонду
Міністерство енергетики та захисту довкілля планує підвищити норматив споживання газу для домогосподарств, де не встановлені лічильники.
Про це йдеться у проєкті постанови Кабінету Міністрів, повідомляється на сайті міністерства.
За інформацією Міненерго, наразі суб’єктами господарювання на ринку природного газу порушуються питання про неконтрольовані об’єми його споживання.
«Понад встановлені норми, зокрема мешканцями домогосподарств, де немає встановлених індивідуальних приладів обліку газу, що в свою чергу призводить до збитків підприємств», — йдеться у повідомленні.
Як планують змінити норми споживання:
Тільки газова плита:
Зараз:
3,28 кубометра за людини.
За новою пропозицією:
з квітня по вересень — 5,2 кубометра на людину;
з жовтня по березень — 7,6 кубометрів на людину;
Тільки газова плита, але немає гарячої води:
Зараз:
5,39 кубометрів на людину.
За новою пропозицією:
з квітня по вересень — 7,1 кубометра на людину;
з жовтня по березень — 12 кубометрів на людину;
Є газова плита і газова колонка:
Зараз:
10,49 кубометра на людину;
За новою пропозицією:
з квітня по вересень — 16,3 кубометра на людину;
з жовтня по березень — 27 кубометрів на людину;
Міністерство пояснює, що наразі проблемою є відсутність 100% комерційного обліку природного газу для населення, що проживає в квартирах і приватних будинках, і наявність економічно обґрунтованих норм споживання природного газу.
За інформацією відомства, «це призводить до безоплатного використання газу побутовими споживачами в розмірі 2,6 млрд грн на рік».
Також у Міненерго підрахували, що підвищення норми споживання торкнеться жителів 3,3 мільйона квартир, а це — 24,9% всього житлового фонду.
Пізніше відомство видалило документ про плани підвищити норматив споживання газу.
Центральний державний архів вищих органів влади та управління України опублікував світлини лідера Директорії УНР Симона Петлюри.
Фото відтворені з негативів, що відклалися в особовому фонді мовознавця Івана Огієнка.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Симон Петлюра хотів українізувати армію
«Щиро дякуємо Державному центру збереження документів НАФ за співпрацю та допомогу», — йдеться в повідомленні.
У Польщі відновили фільм Polonia Restituta 1918-1920, в якому присутня армія УНР. У фільмі показана війна за Галичину, Польсько-український союз та звільнення Києва від більшовиків у травні 1920 року.
КИЇВ. 31 травня. УНН. У низці міст США в суботу, 30 травня, тривають протести проти расизму і поліцейської жорстокості, які супроводжуються заворушеннями. У Міннесоті задіяні в цілому понад 1700 військових, що стало рекордом за 164-річну історію Національної гвардії цього штату. Про це повідомляє УНН з посиланням на DW.
У двох містах Міннесоти — Міннеаполісі й Сент-Полі запроваджено комендантську годину з 20:00 до 6:00 ранку, яка діє з п’ятниці 29 травня до ранку неділі. Губернатор штату Тім Уолз закликав жителів залишатися вдома, зазначивши, що «ситуація стала небезпечною».
У Міннеаполісі протестувальники обстріляли поліцейських. За інформацією телекомпанії CNN, в Окленді (штат Каліфорнія) учасники акції протесту поранили двох поліцейських, один з яких згодом помер.
Губернатор штату Джорджія Браян Кемп запровадив режим надзвичайної ситуації в окрузі Фултон. Це дозволить задіяти близько 500 солдатів Національної гвардії в місті Атланта для придушення протиправних дій, що порушують спокій мирних жителів, написав Кемп у своєму Twitter.
Про запровадження режиму НС повідомив і бургомістр міста Портленд (штат Орегон) Тед Уілер. Комендантська година діє також з 20:00 до 6:00, до ранку 31 травня. Порушники порядку підпалюють житлові будинки, грабують магазини і офіси, погрожують журналістам, і «все це під час пандемії, коли люди вже і так все втратили», написав Уілер в Twitter. Пізніше поліція Портленда повідомила, що натовп протестувальників поступово розсіюється.
Протести і заворушення зафіксовано також в Нью-Йорку, Детройті, Вашингтоні, Луїсвіллі та інших містах. Учасники акцій протесту вийшли на вулиці американських міст з плакатами з написами «Чи я наступний?», «Без справедливості не може бути миру», «Припиніть нас вбивати» і «Я більше не можу дихати».
Нагадаємо, 25 травня в Міннеаполісі після жорсткого затримання поліцейським помер 46-річний афроамериканець Джордж Флойд. Гнів і обурення протестувальників викликало опубліковане у мережі відео затримання чоловіка.
На ньому видно, як він лежить на землі, до якої його колінами притискають поліцейські. Один з них тиснув коліном на шию Флойда, який голосно та неодноразово говорив, що не може дихати. Утім, поліцейський не припинив притискати чоловіка до землі, поки Флойд не замовкнув та не знепритомнів. Згодом Флойд помер у лікарні.
Всі четверо поліцейських звільнені. Головний підозрюваний затриманий, йому висунуто звинувачення у вбивстві з необережності, а щодо трьох інших осіб слідчі дії тривають.
Родина Флойда вітала арешт як «крок до справедливості». Однак вона наполягає на тому, що поліцейський діяв умисно, тож виступатиме проти кваліфікації його діяння як вбивства з необережності.
