15 червня Україна відкриє небо для внутрішніх і міжнародних авіарейсів. Однак рестарт не означає завершення кризи для цивільної авіації. Навпаки, в перші місяці польоти лише збільшать витрати на операційну діяльність. Знекровлена тримісячним локдауном галузь може цього не пережити. Днями МАУ оголосила про скорочення 900 співробітників, це більше третини штату. Аеропорт «Київ» — про загрозу банкрутства в найближчому майбутньому.
Початок кризи
МА «Київ» — другий в Україні за пасажиропотоком. До пандемії він щомісяця приймав до 170 тис. пасажирів і до 2 тисяч рейсів. Однак 2020 рік зі старту не задався: в січні та лютому пасажиропотік знизився на 17,4%. Річ у тім, що незадовго до цього одразу дві авіакомпанії — Pegasus Airlines і SkyUp — змінили «Київ» на Бориспіль. Він традиційно запропонував перевізникам нижчі ставки обслуговування та вийшов із конкурентної боротьби за пасажира переможцем.
У першій половині березня аеропорт «Київ» встиг обслужити 78,9 тис. пасажирів, у квітні і травні статистика впала до рівня похибки. Кілька разів на тиждень виконуються поштові рейси, внутрішні бізнес-рейси — один-два рази на місяць. Із пасажирами зникли й гроші. Дохід упав на 92%. А от витрати вдалося скоротити всього на 40%: компанія зазнає колосальних збитків. «Ми зупинили все, що можна було зупинити, але законсервувати повністю неможливо. Оскільки аеропорт сам по собі не закритий — закритий тільки пункт прикордонного пропуску — ми повинні його обслуговувати», — розповів в інтерв’ю «Лівому берегу» гендиректор ТОВ «Мастер-Авіа» Олег Левченко.
Інвестор (ТОВ «Мастер-Авіа») зайшов у 2010 році та відповідає за роботу пасажирських терміналів, обслуговування літаків і пасажирів, авіаційну безпеку. За комунальним підприємством МА «Київ» залишилася злітно-посадкова смуга й аеродром. На двох вони дають 2000 робочих місць. Усі ці люди, не беручи до уваги сотні критично важливого персоналу, з березня — в неоплачуваній відпустці. Разом із ними без роботи ще приблизно 8000 працівників суміжних підприємств.
Залишився без підтримки
Основні витрати аеропорту пов’язані з утриманням інфраструктури та забезпеченням безпеки польотів, оплатою комунальних послуг, утриманням й охороною терміналів. Аеропорт недержавний, тому зменшення відрахувань до бюджетів на 60%, яке отримали Бориспіль і Львів, його не стосувалося. Тож податкові канікули для «Києва» обмежилися березнем. Водночас розмір того ж земельного податку для приміського Борисполя та МА «Київ», розташованого за 7 км від центру міста, відрізняється кратно.
«Уже з квітня «Мастер-Авіа» спільно з комунальним підприємством повинні заплатити 3,5 млн грн податку на землю і на нерухомість. Решта податків також залишається, — розповідає Левченко. — Київський аеропорт платить щомісяця стільки ж, скільки платять всі аеропорти України на рік». Кабмін, ДФС і Київрада прохання зменшити ставку на час карантину проігнорували.
Ще одна стаття видатків — зобов’язання перед банками. З 2011 року «Мастер-Авіа» інвестувало в будівництво терміналів і реконструкцію близько 2 млрд грн. Частину суми брали в доларах під 12,5% річних. Девальвація в 2014 році помножила суму виплат на три. На період карантину банк знизив відсоткову ставку і відтермінував виплати. Однак невдовзі сторони повернуться до колишніх умов, і це збільшить витрати аеропорту майже вдвічі.
В аеропорту чекають відновлення регулярного сполучення, але сподівань на прибутки не мають. Дохід не покриє витрат на обслуговування літаків, зарплати та закупівлю масок, рукавичок і антисептиків для персоналу та пасажирів. «Якщо кілька авіакомпаній почнуть літати невеликим числом рейсів, ми все одно будемо змушені виводити на роботу повноцінні зміни. І нести відповідні витрати. Не зможемо ж ми використовувати частину злітно-посадкової смуги, вона повинна працювати вся. А попереду зима, прибирання снігу … Це знову витрати — реагенти, машини, пальне», — пояснює Левченко.
На порозі банкрутства
У «Мастер-Авіа» впевнені, що без фінансової та регуляторної допомоги аеропорт не виживе. Однак держава не квапиться: у відповідь на звернення до Кабміну й Офісу президента або відписки, або тиша. «В Україні, як і раніше, вірять, що якщо на проблему закрити очі — то вона зникне. Насправді, що точно може зникнути, то це аеропорт», — написав блогер Михайло Шнайдер.
Ще 4 травня на сайті МА «Київ» з’явилося звернення до керівництва країни та Києва. До закінчення карантину і досягнення 20 тисяч осіб пасажиропотоку аеропорт просив 22 млн грн щомісячної дотації на виплату зарплат і підтримку інфраструктури, а також допомогти з рефінансуванням кредиту та надати цільову субсидію — 15 доларів США на пасажира. Левченко пояснює: ця субсидія покрила б знижки, які аеропорт повинен надати авіакомпаніям. «Практично всі попросили значні знижки до відновлення докризових обсягів… Патова ситуація: доходів немає, витрати збільшуються і водночас ще необхідно дати авіакомпаніям знижки до 80%, інакше вони взагалі не полетять», — заявив гендиректор «Мастер-Авіа».
Крім усього іншого, положення МА «Київ» ускладнює конкуренція. Точніше, умови, в яких конкуренція неможлива. Так, усі гуманітарні та вантажні, а також переважну більшість бізнес-рейсів виконує Бориспіль. «Київ» просив розподілити цей обсяг хоча б у співвідношенні 30% на 70%. Окрім того, вже кілька років аеропорт наполягає на введенні рівних для всіх мінімальних ставок на авіаційне обслуговування. Аеропорти борються за авіакомпанії системами знижок. До пандемії аеропорти, зокрема великі, могли дозволити собі демпінг. В МА «Київ» наполягають: ставки не можуть бути нижчими за собівартість послуг, наданих аеропортом. Їхня пропозиція — фіксовані ставки не нижче як 10 доларів за зліт/посадку за 1 тонну злітної маси, 10 доларів пасажирського збору і 3 долари за авіаційну безпеку за одного пасажира, що вилітає. «Наявність таких правил дасть можливість підприємствам компенсувати їхні втрати та поставить усіх гравців авіаційного ринку в рівні умови, унеможливить демпінгові маніпуляції», — розповідає Левченко.
Економічні наслідки
За різними оцінками, цивільна авіація у світі повернеться на докризові обороти до 2024-2026 рр. Якщо держава не втрутиться, цих часів аеропорт «Київ» не побачить. Це стане серйозним ударом для економіки. Аеропорт — другий платник податків Києва і найбільший роботодавець. «Одне робоче місце в авіації створює приблизно 5 робочих місць у суміжних галузях. Будь-яке скорочення персоналу вплине й на інші галузі», — прокоментував експерт з авіації Богдан Долінце. Крім того, два аеропорти, включно з міським, були умовою проведення Євро-2012 і фіналу Ліги чемпіонів УЄФА в 2018 році. У разі закриття аеропорту «Київ» Україні доведеться забути про події такого масштабу, а киянам — про швидкий і комфортний трансфер.
Ситуація складна і для регіональних аеропортів, проте не безвихідна. Разом із Богданом Долінце експерт і радник міністра інфраструктури Кирило Новиков запропонував цілу низку кроків, які держава могла б зробити назустріч галузі. Наприклад, переглянути акцизи на авіаційне пальне, скасувати ПДВ на внутрішніх перевезеннях, дати пільговий період для виплати ЄСВ, частково покрити лізингові платежі. «Коли ми говоримо про зменшення якогось податку для однієї галузі бізнесу, це тягне за собою суміжні галузі, — повідомив Кирило Новиков в коментарі УНІАН. — Тому має бути вибудувана державна пріоритетність: який бізнес якірний — такому бізнесу даємо пільги».
Сам міністр Владислав Криклій повідомив, що відомство має намір ініціювати держпрограму підтримки галузі, проте не уточнив ні термінів підготовки, ні конкретних заходів.
Порятунок потопаючого
Тим часом рятувати аеропорт взялися блогери та звичайні користувачі Facebook: закликають владу не допустити банкрутства. «Може, крім створення обіцяних нових 100500 тисяч робочих місць хтозна-де і хтозна-як, варто подбати про збереження вже наявних за допомогою всілякої підтримки суб’єктів господарювання? Це для платників податків буде дешевше, ніж утримувати безробітних і створювати для них робочі місця в комунальних підприємствах», — написав Сергій Наумович.
Пости та фотографії з хештегом #SaveKyivAirport набирають сотні перепостів. Челендж запустили, щоб привернути увагу до ситуації. «Київ» просить не стільки грошей, скільки конкурентних умов для всіх учасників ринку. А це витрат не вимагає і, більше того, належить до прямих обов’язків держави. Але вона чомусь мовчить», — написав Кирило Сазонов.
Тим часом аеропорт закінчує останні приготування до рестарту регулярного сполучення через два тижні. За словами Левченка, люди втомилися без роботи і чекають перший рейс, хоча розуміють, що він може виявитися останнім: «Мастер-Авіа» свого часу врятувала аеропорт. Коли державі знадобилася допомога в підготовці до Євро-2012, прийшов інвестор. Тепер допомога потрібна нам».
