Для виробництва вакцини від коронавірусу адміністрація Трампа обрала п’ять потенційних компаній.
Це важливий крок у зусиллях Білого дому щодо виконання обіцянки вакцинувати більшість американців до кінця 2020 року.
В уряді мають намір визначити переможця, який представить найбільш перспективний проект. Також будуть забезпечені умови для розробки, а в подальшому – вакцини поширять в США. Читайте:
Потенційними розробниками вакцини в США є такі п’ять компаній:
Moderna;
Оксфордський університет спільно з AstraZeneca;
Johnson & Johnson;
Merck;
Pfizer.
У кожної з компаній свій підхід. Президент США Дональд Трамп хоче показати високий результат, особливо перед виборами в розпал національних потрясінь.
Однак багато американців вважають мету Трампа зробити вакцину до початку наступного року занадто оптимістичною. Розробка вакцин займає тривалий час, раніше рекорд був – чотири роки. Коронавірус в США
Станом на 4 червня коронавірус в США підтвердився у 1 851 520 осіб. Майже весь період пандемії країна займає першу позицію в світі за кількістю хворих.
Вірус змогли подолати 479 258 осіб. Найбільша кількість тих, хто одужав, фіксується в Нью-Йорку, де вилікувалися 66 502 особи.
Від ускладнень, викликаних коронавірусом, померли 107 175 осіб.
У зв’язку з пандемією в США збільшився рівень безробіття на рекордному рівні, багато людей залишилися без роботи і страховки.
Водночас Трамп звинуватив організацію у тому, що Китай і далі ухиляється від відповідальності за створення умов для світової пандемії Covid-19. Джерело:
Головний інфекціоніст США розповів про вакцину від коронавірусу. Фото: Reuters
Потенційна вакцина проти коронавірусу може не дати постійного імунітету від Covid-19 через його можливі мутації в майбутньому.
«Якщо він буде поводитися, як інші коронавіруси, швидше за все імунітет триватиме недовго», – сказав директор Національного інституту алергії та інфекційних захворювань США Ентоні Фаучі, повідомляє «Голос Америки».
Вакцина проти коронавірусів, які викликають ГРВІ, як правило, діє від трьох шести місяців, і майже завжди менш як рік.
При цьому інші вчені налаштовані більш оптимістично. Вони стверджують, що мутації вірусу не настільки значні, як побоювалися раніше, і ті вакцини, які розробляються, повинні бути дієвими проти тих мутацій, які існують сьогодні, так і проти майбутніх змін нового коронавірусу.
«Цей вірус мутує, але не настільки, як, наприклад, грип. Сподіваємося, вакцина проти SARS-CoV-2 буде ефективною як мінімум кілька сезонів, перш ніж її потрібно змінити», – сказав професор Університету Канзасу, вірусолог Брендон Декоскі.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Журналіст розповів про найгірший побічний ефект вакцини від Covid-19
Згідно з даними Worldometer, у світі загальна кількість підтверджених випадків захворювання Covid-19 складає 6 554 615, з них 386 287 — летальних, одужали 3 157 352 особи.
Голова Центральної виборчої комісії Олег Діденко: ”У країнах розвиненої демократії можна без паспорта отримати бюлетені. Коли їм кажеш: ”Можуть же бути зловживання”. Вони дивуються: ”Як?”
— Недавно були в Норвегії. Там молодіжні крила партій проводять шкільні вибори. Дітям доносять розуміння, що вибори важливі. Такі практики хотілося б використовувати і в нас. Сформувати виборчу культуру, — розповідає голова Центрвиборчкому 40-річний Олег Діденко.
Він очолює ЦВК із жовтня 2019-го.
На місцевих виборах восени можна буде змінити місце голосування, воно не залежатиме від реєстрації. Це стосуватиметься і переселенців із Криму та Донбасу. Більшість експертів схвально оцінюють таку зміну. Як це вплине на процес виборів? Чи не побільшає порушень?
— Верховна Рада в законі передбачила запобіжники від зловживань. Змінити адресу голосування можна в міжвиборчий період і протягом перших п’яти днів виборчого процесу. Тобто — коли ще немає кандидатів. Далі виборчу адресу міняти не можна. Це реально зробити не частіше, як раз на 180 днів — двічі на рік.
Початок виборчої кампанії мають оголосити в липні. Країна готова до них фінансово, організаційно та законодавчо?
— По кожному з цих напрямків є проблеми. На фінанси вплинула ситуація з коронавірусом і карантином. Із грошей, які були закладені в держбюджеті на підготовку до місцевих виборів, вилучили більшу частину — майже 1,2 мільярда. Лишився мільярд. У деяких народних депутатів є розуміння проблеми та думки разом із Кабміном повернутися до цього питання напередодні виборів. Хочуть знайти гроші.
Через брак фінансів не зможемо оновити інформаційно-аналітичну систему «Вибори» під нове законодавство. А це необхідно, бо ухвалили Виборчий кодекс і процес проходитиме за новою системою. Не можемо розгорнути регіональні представництва ЦВК. А вони покращили б організацію.
Серед організаційних найбільша проблема — це незавершеність адміністративно-територіальної реформи. Вона перейшла у стадію примусового формування громад, коли Кабмін має право визначити межі їх територій і центри. Процес триває. Також планують переглянути межі районів. Це все впливає на підготовку до виборів.
Доопрацювання потребує Виборчий кодекс. Під час роботи над законом частині про місцеві вибори приділили найменше уваги. Є багато неузгоджених моментів. У Раді зареєстрований законопроєкт для відповідних змін. Але часу залишається все менше.
Як на підготовку виборів вплинув карантин?
— Через пандемію урізали фінансування. Посилилася невизначеність. Не знаємо, що буде восени. Якщо матимемо ситуацію легкої загрози, доведеться вживати заходів для захисту життя і здоров’я виборців, членів комісій. Потрібні дезінфекційні й засоби індивідуального захисту, дистанція. А можливо, виникне реальна загроза для життя громадян. Тоді це стане підставою для запровадження надзвичайного стану і перенесення виборів. Але це вирішуватиме не ЦВК.
Чи вистачить коштів, які залишилися, на проведення виборів?
— Мільярда гривень вистачить на всі організаційні заходи, крім оплати праці членів комісій. Це — найбільша стаття витрат. На неї закладали 1,2 мільярда гривень. Буде складна нова виборча система і, можливо, триватиме карантин. В таких умовах відмовлятися від фінансування членів комісій неправильно.
Деякі народні депутати висловлюють думку, що місцеві організації партій і кандидати забезпечать роботу комісій. Будуть змушені знайти волонтерів. За міжнародними стандартами і за нашим законодавством, члени комісій не можуть фінансуватися від партій. Комісії мають бути незалежні.
Скільки членів комісій усіх рівнів працюватимуть на місцевих виборах?
— До 600 тисяч.
У парламенті планують зменшити грошову заставу для участі у виборах удев’ятеро. Рахуватимуть так: чотири мінімальні зарплати на кожні 90 тисяч виборців. Що це дасть? І чи не буде так, що на міського голову претендуватимуть 40 осіб?
— Розумію складність цього питання. З одного боку, є необхідність забезпечити доступність кандидатам до участі у виборах. А з другого — убезпечитися від зловживань.
Кандидатів може бути настільки багато, що не зможемо виготовити бюлетень. Або його надрукують таким шрифтом, що неможливо прочитати. Маємо знайти баланс. Це повноваження Верховної Ради.
Постійно виринає тема виборів на окупованих територіях Донбасу. Як часто звертаються до вас за консультаціями щодо них?
— Зараз немає передумов для організації виборів на цих територіях. По-перше, є закон: на тимчасово окупованих територіях вибори не організовують і не проводять. По-друге, як можна організовувати щось там, де не діють органи влади України?
Такі заяви роблять в Офісі президента.
— Вони спрямовані насамперед на повернення тимчасово окупованих територій під контроль України. Для проведення виборів треба гарантувати безпеку, відновити контроль над державним кордоном. Усі українці хочуть, щоб місцеві вибори відбулися на всій території країни. Але спершу ці регіони треба звільнити. Вибори в Україні й без окупації бували конфліктні. А на цих територіях у людей на руках зброя. Ризиків значно більше.
Крім того, там треба відновити роботу органів влади України, судів, правоохоронців, банків, засобів масової інформації. Політичні партії мають організувати роботу осередків.
Проблемою залишається підкуп виборців. Кандидати щоразу знаходять оригінальніші способи обійти закон. Але за весь час кілька людей отримали покарання. Чому?
— Підкуп виборців — це злочин, який важко зафіксувати і довести. Бо немає потерпілої сторони. Втрачає тільки суспільство. А для багатьох виборців він є нормою. Доки це не зміниться, боротися важко.
Нещодавно Міністерство цифрової трансформації заявило, що вони розробляють систему електронних виборів. Коли можна буде голосувати по інтернету? Чи підходить ця система Україні?
— До цієї справи треба підходити обережно. В Україні особливі ризики. Є військова агресія Росії. Можемо очікувати втручання в систему виборів, коли йдеться про інтернет-голосування. Люди голосують невідомо де і під чиїм контролем.
До нашої розмови в медіа з’явилася інформація, що ви й інші члени комісії за квітень отримали зарплати від 244 тисяч до 361 тисячі гривень. Це достовірна інформація?
— Тут є і правда, і неправда. Інформація пішла така, що ЦВК отримали зарплати в обхід закону (на період карантину Верховна Рада обмежила зарплати чиновників до 10 мінімальних зарплат — 47 230 грн. — ГПУ). Та ми жоден закон не порушили. Рада передбачила обмеження заробітної плати, але вони не поширюються на виплату допомоги на оздоровлення, відпускні, лікарняні. Ну і закон проголосували 18 квітня. А набув чинності ще пізніше. Заяви про відпустку й оздоровлення деякі члени комісії писали ще тоді, коли й розмов про цей документ не було.
Розумію реакцію людей. На фоні загальної ситуації у країні це виглядає некоректно. Тут питання стоїть ширше — Україні потрібен незалежний Центрвиборчком чи ні. Якщо не буде чесних виборів, чесної влади, судів, правоохоронної системи, то не буде нічого. Це показує і світова практика.
Одноголосно підтримали 16 членів комісії
Олег Діденко працює в Центрвиборчкомі з 2014 року. Тоді його уповноважувала партія «Удар». 2019-го — «Слуга народу». Його кандидатуру на посаду голови ухвалили одноголосно 16 членів комісії.
За фахом — юрист. Закінчив юридичний факультет Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича й Інститут публічного управління та адміністрування Національної академії державного управління при президентові.
Був помічником-консультантом народних депутатів. Зокрема, Давида Жванії, Романа Безсмертного, Миколи Катеринчука. Працював у Центральному виконавчому комітеті Народного Союзу «Наша Україна». Займався приватною юридичною практикою.
Родом із міста Снятин на Івано-Франківщині. З 2002 року живе в Києві. З дружиною Юлією мають сина Захара. Захоплюється риболовлею, футболом, виготовленням корпусних меблів. Не їсть м’яса. Першу автівку «Деу Ланос» купив в кредит у 23 роки, коли отримав права. Нині в декларації вказав «Ауді К’ю 7».
Виборець повинен обрати партію і депутата
Нова виборча система передбачає, що до Верховної Ради Криму, обласних і міських рад із населенням понад 90 тисяч жителів депутатів обиратимуть за пропорційною системою з відкритими списками. Виборець повинен обрати партію і депутата з цієї партії. Мандати отримають місцеві організації партій, який подолали бар’єр у 5%.
Вибори до районних, міських, селищних, сільських рад із населенням до 90 тис. осіб відбуватимуться за багатомандатною мажоритарною системою. Від одного округу будуть обрані від двох до чотирьох кандидатів, які отримали найбільшу підтримку.
Щоб стати головою села, селища чи міста з кількістю виборців до 90 тис. осіб, достатньо набрати на один голос більше від кандидата, який посяде друге місце.
Для перемоги на виборах мера великого міста необхідно або набрати 50% плюс один голос в першому турі, або перемогти опонента у другому.
Трьом вже колишнім офіцерам поліції міста Міннеаполіса (штат Міннесота, США) висунули звинувачення у справі про вбивство 46-річного афроамериканця Джорджа Флойда.
В Україні планують підвищити тарифи на електроенергію для населення. Це один із пунктів урядової програми стимулювання економіки. Перегляд тарифів забезпечить фінансову стабільність енергетичного сектора, вважають у Кабміні.
— Доки офіційних заяв про підвищення тарифів для населення немає. Раніше прем’єр-міністр Денис Шмигаль казав, що електроенергія цьогоріч не дорожчатиме, — говорить 40-річний Юрій Корольчук, експерт Інституту енергетичних стратегій. — Востаннє для населення тарифи на електроенергію піднімали в березні 2017-го. Зараз їх існує два: до 100 кіловатів і більше. Перший помилково називають пільговим. Це не так. Там просто ціна на рівні 90 копійок. Далі рахують по 1,68 гривні. На сьогодні вартість електроенергії економічно не обґрунтована. Не відповідає тим затратам, які несуть генерації на виробництво. Сюди входить вартість палива, затрати на обслуговування мереж, агрегатів гідроелектростанцій. Зарплати працівників зросли. Зараз середній тариф мав би бути на рівні 2 гривень. Якщо ділити на категорії, то до 100 кіловатів — це 1,5 гривні. Після — в межах 2,5.
Є ще поняття перехресне субсидіювання. Промисловість переплачує за кожен кіловат, умовно кажучи, на рівні 20 копійок, бо населення платить меншу ціну. До 2013 року перехресне субсидіювання було на рівні 45 мільярдів гривень. За підсумками 2020‑го побачимо показники на рівні 50 мільярдів.
Розмови про подорожчання електроенергії почалися, коли Національна комісія з регулювання енергетики та комунальних послуг представляла план виходу з кризи, пов’язаної з відновлювальними джерелами електроенергії. Як відомо, на «зелені» тарифи не вистачає грошей. У своїй презентації чиновники згадали, що їх можна взяти за рахунок подорожчання електроенергії. Пізніше регулятор виправдовувався, що його не так зрозуміли. Дивно, що комісія змішала проблеми відновлювальних джерел енергії з питаннями тарифів для населення. З іншого боку зрозуміло, що останні зростатимуть. Але за якого уряду — сказати важко. Крім того, якщо підвищать тарифи — зросте навантаження на державний бюджет. Більше людей потребуватимуть субсидій. Зараз на електроенергію вони становлять на рівні 3 мільярдів гривень. Якщо в середньому підняти тарифи до 2 гривень за кіловат, то субсидії зростуть до 25 мільярдів. Тому це важке питання.
Незабаром українці отримуватимуть дві платіжки: за електроенергію та її транспортування. У такий спосіб уже оплачуємо рахунки за газ. Найімовірніше, подібну систему запровадять згодом і для води. За радянських часів рахунок на розподіл і вартість ресурсів не розділяли. При цьому такі затрати обраховували окремо, а потім сумували в єдину платіжку. Сьогодні Україна виконує умови Третього енергетичного пакета Євросоюзу. У газовій сфері роз’єднуються компанії, які продають ресурс і які його транспортують. Це ж відбувається у сфері електроенергії.
У четвер, 4 червня, в більшості областей України пройдуть грозові дощі. Незважаючи на це температура повітря підвищиться, всюди в денні години очікується +17 +22 градуси.
Про це на своїй сторінці у Facebook написала синоптик Наталка Діденко.
Зі слів синоптика, під час грози можливий локальний град.
На сході і в південній частині країни опадів не передбачається. Крім Одеської області — там у четвер ймовірні дощі. Вітер з південно-заходу, 5-10 м/с.
«Температура повітря завтра підвищиться, всюди в денні години очікується +17 +22 градуси. Але інфантильна ніч ніяк не хоче відпускати мамину ручку, міцно тримається за квітень-травень, лише +5 +10 градусів, на півдні до 13 градусів», — написала синоптик.
У Києві 4-го червня пройдуть дощі з періодичними грозами. При грозі можливий поривчастий вітер і навіть в окремих районах град.
Вдень у столиці потеплішає до +18 +20 градусів.
До кінця тижня потепління в Україні посилиться, стовпчики термометрів сягатимуть +20 +28 градусів, а у вихідні на півдні, сході та в Дніпропетровській області місцями до +30 градусів.
5880 представників української культурної спільноти підписали відкритий лист до влади. Закликали вжити термінових заходів для порятунку Національного центру імені Олександра Довженка- найбільшого кіноархіву України.
Національний центр ім. Олександра Довженка оснований 1994 року. Зберігає понад 6 тис. художніх, документальних, анімаційних українських і закордонних фільмів, архівні документи з історії вітчизняного кіно. Займається його дослідженням, популяризацією та реставрацією.
Довженко-центр через неотримання планового держфінансування від початку року заборгував працівникам понад 2 млн грн зарплати, його майно можуть арештувати.
«Внаслідок економічної кризи та карантину через пандемію коронавірусу Центр втратив можливість заробляти. Попри те, що від початку системного реформування інституції в 2016 році був прибутковим підприємством і сплачував у держбюджет податки й дивіденди. З його зникненням Україна не лише втратить суб’єктність у кіноархівній справі в очах міжнародної спільноти, а й продемонструє неспроможність держави піклуватися про своє культурне надбання», — йдеться у зверненні культурної спільноти.
Генеральний директор Довженко-центру 38-річний Іван Козленко подав у відставку.
— Відмовляюсь керувати ліквідацією Центру, розвитку та встановленню міжнародної репутації якого я присвятив вісім років свого життя, — каже Козленко. — До ситуації призвела некомпетентність і відвертий саботаж новопризначеної на сумнівному конкурсі голови Держкіно Марини Кудерчук і начальника управління економічного розвитку та фінансів Мінкульту Володимира Якубівського. Надали Мінфіну свідомо некоректну інформацію про результативні показники Центру.
Кудерчук без погодження цифр, будь-яких консультацій та обґрунтувань ініціювала скорочення держфінансування Центру до 3,3 мільйона гривень, замість 8,6 мільйона, передбачених Верховною Радою для підтримки кінематографії на початку травня. Виглядає на те, що колишня директорка запорізького кінотеатру взяла на себе відповідальність вирішувати долю державного кіноархіву.
Навіть кризовий перший квартал цього року завершили з прибутком. 70 відсотків доходу отримуємо від оренди нерухомості та проведення заходів. Ми намагалися стримати катастрофічну ситуацію, що склалася через відсутність бюджетного фінансування й тотальну втрату доходів через карантин. Упродовж п’яти місяців забезпечували роботу інституції. Ресурси вичерпались.
— Іван Козленко з архаїчної, неповороткої структури зробив сучасну, успішну інституцію, в надрах якої почав народжуватися навіть Музей кіно, — каже заступник голови Національної спілки кінематографістів України Сергій Тримбач, 69 років. — Те, чого досі не вдавалося нікому. Нині Довженко-центр зазнав руйнівного прицільного удару. До кінця року може зникнути. Є люди, готові той будинок на Голосіївській площі прибрати до рук. Нещаслива наша культура. Все очевидніша нехіть нової влади до всього українського.
Знайшли нового міністра культури
Три місяці в Україні не було міністра культури. 4 березня попередній керівник міністерства 46-річний Володимир Бородянський пішов у відставку.
Новим міністром має стати 54-річний Олександр Ткаченко, голова комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики. Його кандидатуру на цю посаду 1 червня підтримала фракція «Слуга народу». Тепер має затвердити парламент.Олександр Ткаченко — колишній генеральний директор групи телеканалів «1+1 медіа». Торік обрали народним депутатом від «Слуги народу».— Культура сьогодні — в тривожному стані. Стоїть питання її виживання, — каже Ткаченко. — За час карантину ми вже кілька разів боролися за її фінансування. Йдеться про 1,8 мільярда гривень.
— Така тривала відсутність міністра культури свідчить насамперед про те, що у провладної політсили немає притомного плану, що робити з цією країною. Зокрема — в культурній сфері, — каже режисер Володимир Тихий, 50 років.
— Мені здається, знову буде та сама історія. Ткаченко розказуватиме: «Мене кинули на амбразуру, я не збирався цим займатися. Я мав плани бути міським головою Києва». У такій ситуації багато питань будуть зависати. Але це позитивний момент — зрештою з’явиться керівник міністерства.
Олександр Ткаченко — гарний менеджер. Як кажуть, ресурсна людина. Має енергію втілювати, а не просто щось придумувати. Єдине, він сам за себе грає. Не йде на матеріальні, репутаційні, особисті жертви заради ідеї. Усе вираховує так, щоб виграти.
У цій історії з нашою культурою ситуація химерна. І за кого гратиме Ткаченко — складно уявити. Специфіка роботи в Мінкульті принципово інша, ніж на посаді в телекомпанії. Проблеми Довженко-центру — це один із проявів ситуації з культурною політикою. Ткаченко має взяти на себе відповідальність запустити механізми фінансування проєктів, які чекають бозна-скільки на це від держави. Маючи зв’язки і посаду міністра, міг би врятувати ситуацію. Бо без рішучого втручання цій установі буде гаплик.
КИЇВ. 4 червня. УНН. Ситуація з розповсюдженням коронавірусної інфекції COVID-19 на сході України «досить драматична». Таку оцінку дав глава Офісу президента України Андрій Єрмак в інтерв’ю виданням німецької медіагрупи Funke, передає УНН.
“Сьогодні ні у кого немає достовірних даних про кількість людей, інфікованих коронавірусом на окупованих територіях”, — зазначив Єрмак.
Він пояснив, що через цю причину українська влада перекрила рух через п’ять контрольно-пропускних пунктів на кордоні з територіями Донбасу, підконтрольними проросійським бойовиками.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У МЗС розповіли, коли Київ погодиться на миротворців на Донбасі
Нагадаємо, згідно з останніми даними МОЗ в Україні зафіксовано 24 823 випадків коронавірусної хвороби COVID-19, з них 735 — летальні.
Респіраторну хворобу COVID-19, інфікування якою викликає коронавірус SARS-CoV-2, вперше зафіксували у китайській провінції Хубей, наприкінці 2019 року. З того часу зараження цим вірусом було зафіксовано у 185 країнах світу, включаючи Україну. Починаючи з 11 березня Всесвітня організація охорони здоров’я визнала поширення хвороби — пандемією.
30 травня перед Білим домом відбулися сутички протестувальників з співробітниками Секретної служби США
Президент США Дональд Трамп спростував повідомлення про те, що він ховався в підземному бункері під час протестів біля Білого дому у Вашингтоні. За його словами, він проводив інспекцію притулку.
Про це повідомляє Fox News Radio.
За словами Трампа, протести під Білим домом, почалися вночі, а він перебував у бункері вдень.
«Це були фальшиві повідомлення. Я спустився туди вдень, і я перебував там протягом крихітного періоду часу. І це було більшою мірою для перевірки. Я спускався два або три рази, все для огляду», — сказав Трамп.
Президент США уточнив, що Секретна служба не бачила необхідності переміщати його в підземний бункер під час вечірніх протестів.
Трамп також розповів, що задоволений ситуацією у Вашингтоні після введення в місто солдатів Національної гвардії, співробітників поліції і цілого ряду спецслужб. Він підкреслив, що такі дії необхідні в разі заворушень.
Нагадаємо, напередодні співробітники Білого дому отримали електронні листи, в яких їм рекомендували тимчасово не ходити на роботу через протести, які охопили США.
Як відомо, 30 травня перед Білим домом почалися зіткнення.
У неділю влада у низці американських міст ввела комендантську годину у зв’язку з протестами, викликаними загибеллю афроамериканця Джорджа Флойда.
Нагадаємо, 25 травня в Міннеаполісі 46-річний афроамериканець Джордж Флойд помер після того, як білий поліцейський за підтримки трьох товаришів по службі протягом майже 10 хвилин тиснув йому коліном на горло. Всі четверо поліцейських звільнені. Головний фігурант затриманий, йому пред’явлено звинувачення у вбивстві з необережності, а щодо трьох інших слідчі дії тривають. Насильницькі дії співробітників правоохоронних органів стало причиною масових протестів, які поширилися по всій країні.
Учасники масових протестів у Міннеаполісі (Міннесота, США) в ніч проти п’ятниці підпалили поліційну дільницю, де служили офіцери, яких звинувачують у причетності до загибелі Флойда.
Вночі мер Міннеаполіса Джейкоб Фрей оголосив у місті режим надзвичайної ситуації на 72 години.
Мер Міннеаполіса Джейкоб Фрей заявив, що четверо поліцейських, причетних до інциденту, були звільнені. Це не перший випадок масових заворушень у США внаслідок жорстких дій поліції щодо афроамериканців.
За кілька днів поліція заарештувала близько 1700 осіб у 22 американських містах.
