Журнал «Франс Футбол» вирішив не присуджувати цього року «Золотий м’яч» – нагороду найкращому футболісту Європи. Ініціатори вважають, що через пандемію коронавірусу не всі гравці були в рівних умовах.
Згадуємо переможців попередніх років. У 1988, 1989 та 1992 роках нагороду вигравав Марка Ван Бастен із Нідерландів.
Ван Бастен став автором головного голу в історії чемпіонатів Європи, та й футболу в цілому, коли з мертвого кута закинув за комір Ринату Дасаєву на турнірі в 1988 році. І це в фіналі — в матчі, в якому кожен удар обдумується по 100 разів, а будь-яка помилка і промах може зіпсувати всю кар’єру. Але кар’єру ван Бастена псували тільки травми. Голи, а головне їх величезна кількість, перетворили ван Бастена в кращого нападника не тільки Нідерландів, але і всієї Європи. Гравець тричі брав «Золотий м’яч», поки травми остаточно не змусили його відмовитися від футболу.
«Я ніколи не бачив більш пластичного футболіста», — сказав про Ван Бастена легендарний Дієго Марадона. Аргентинець не знав, що голландський нападник, син футболіста і гімнастки, спочатку вирішив займатися улюбленим видом спорту матері. Батько помітив, що легкість руху Марко допоможе тому не тільки в гімнастиці, а й у футболі. Тому, не радячись з дружиною, батько відвів його в аматорський клуб «Елінквейк». Через рік футболістові надійшла пропозиція з «Утрехта», яку він легко прийняв.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Травма врятувала Гулліта від загибелі
Саме тоді у ван Бастена почалися проблеми зі здоров’ям. Лікарі діагностували у хлопця «інфекційний мононуклеоз». «Якщо не хочеш опинитися в інвалідному візку, то повинен кинути футбол», — сказали йому медики. Батько був іншої думки. Він попросив Марко забути, що йому сказали лікарі і продовжувати роботу. Тим більше що в іграх за «Утрехт» гравця зауважив відомий тренер Лео Беенхаккер.
Беєнхаккер запросив ван Бастена в «Фейеноорд». Але батько відповів відмовою роттердамському клубу, пославшись на юний вік футболіста. Насправді, причина була іншою. Батько сказав Марко, що великим гравцем той може стати тільки в «Аяксі». У 17 років амстердамський клуб запросив нападника, і він майже відразу дебютував.
Дебют у ван Бастена вийшов кіношним. У матчі проти НЕКа нападник вийшов на поле замість Йохана Кройфа і забив. «Це ж я», — сказав Кройф про Ван Бастена після гри. Але така характеристика від Летючого Голландця не допомогла — тренерський штаб більше не дав зіграти форварду ні хвилини. Наставників бентежила невелика м’язова маса футболіста. Через рік Ван Бастен став чемпіоном Голландії, але результативність форварда не сильно вражала (лише 9 м’ячів в 20 зустрічах).
Паралельно Марко відправився на молодіжний чемпіонат світу, де нападник кілька разів відзначився (в тому числі в ворота збірної СРСР). З третього сезону в складі «Аякса» Ван Бастена прорвало. Він забив 28 голів в 26 матчах. А «Фейеноорд» Йохана Кройфа був розгромлений з рахунком 8:2, і на очах у Летючого Голландця Марко зробив хет-трик. Це мало величезний фурор в Амстердамі!
Всього ван Бастен забив за «Аякс» 152 голи за 172 гри. Блискучий результат затьмарився серйозною травмою. У матчі «Аякс» — «Гронінген» Рікерінк зіткнувся з Ван Бастеном, і нападаючий вилетів через травму щиколотки. Потрібна була операція, після якої гравець відновлювався 4 місяці. У 1984 році Марко врятував лише випадок. У зустрічі «Аякса» з «Ден Хаагом» звалився сектор трибуни, поряд з яким нападник перебував буквально за пару хвилин до трагедії.
Президент «Мілана» Сільвіо Берлусконі був шанувальником таланту юного нідерландця. Він особисто переглянув відео з грою нападника і блискавично прийняв рішення — хлопця треба брати. Берлусконі не пошкодував за форварда мільйона доларів. І в 1987 році ван Бастен став «россонері». У першому сезоні у нападника не заладилося. Знову завадила травма — повторна операція на щиколотці і піврічне відновлення. Але коли до Ван Бастена і Гулліта в 1988 році в «Мілані» приєднався Райкард, стало набагато краще. Ван Бастен додав в результативності та на майбутній чемпіонат Європи поїхав в статусі потенційної зірки.
Ван Бастен став автором головного голу в історії чемпіонатів Європи, та й футболу в цілому, коли з мертвого кута закинув за комір Ринату Дасаєву
А повернувся великим гравцем, який забив фантастичний гол у фіналі. А до фіналу був хет-трик проти англійців і м’яч в ворота німців в півфіналі. Це був справжній бенефіс Марко, всі про нього тільки й говорили. Тому суперників за «Золотий м’яч» в голосуванні у голландця не виявилося. Як і через рік, коли він знову забрав нагороду після видатної перемоги «Мілана» в Кубку європейських чемпіонів. Ван Бастен разом з Гуллітом в фіналі розбили румунський «Стяуа».

У вересні з Марком сталося нове пошкодження — потрібна була операція з видалення меніска на лівому коліні. Нападник на 2 місяці виявився поза грою. Але коли повернувся, то допоміг «Мілану» повторити успіх — виграти другий поспіль Кубок європейських чемпіонів. На чемпіонат світу-90 ван Бастен їхав лідером «Ораньє», але втома від травм і сезону зіграла свою роль. Голландія провалилася, а Ван Бастен не забив жодного гола.
https://www.youtube.com/watch?v=V0ykKJzRxnc
Форвард сам відчував себе зобов’язаним перед уболівальниками за провалений мундіаль 1990 року. У сезоні 1991/1992 років він забиває 25 голів в чемпіонаті Італії, а на Євро-92 дотягнув збірну до півфіналу. У матчі з датчанами (майбутніми переможцями) ван Бастен не заб’є єдиний пенальті в серії, і його збірна відправиться додому. Але ніхто ні разу не дорікнув за це нападника. Адже турнір в його виконанні був чудовим, тому і «Золотий м’яч» отримав не хтось із датської команди, а саме Ван Бастен.
Коли в Нідерландах провели опитування «Найвидатніший голландець», ван Бастен зайняв 25-е місце поряд з Ван Гогом і Рембрандтом
У грудні йому потрібна була операція на щиколотці, і Марко вибув на 3 місяці. Але після відновлення болі нікуди не зникли. Лікар футболіста попросив продовжити лікування, яке затягнулося і переросло в нову операцію. У наступному році Ван Бастен використовував спеціальний пристрій, щоб наростити хрящ на правій щиколотці. У травні 1995, незважаючи на відновлення хряща, знову сталося запалення сухожилля.
Весь цей час Сильвіо Берлусконі продовжував платити гравцеві зарплату і сподівався на краще. Але влітку 1995 року ван Бастен прийняв рішення закінчити кар’єру. Прощаючись з уболівальниками, нападник сказав: «Сьогодні я помер як футболіст, і тепер гість на своїх похоронах». Було боляче бачити форварда, який закінчував грати так рано. Навіть суперники «Мілана» переживали за ван Бастена. А ще більше Сільвіо Берлусконі, якому за прекрасне ставлення гравець подарував свій третій «Золотий м’яч».
Коли в Нідерландах провели опитування «Найвидатніший голландець», ван Бастен зайняв 25-е місце поряд з Ван Гогом і Рембрандтом. Зрозуміло, що відпускати його з футболу ніхто не збирався. Але він не рвався в тренерську діяльність. Адже багато інших зірок воліли зберегти про себе репутацію великого гравця і уникнути невдач на новій посаді. Ван Бастен після довгих роздумів вирішив спробувати себе в ролі наставника. Почав велику роботу ван Бастен хвацько, одразу очоливши національну збірну. У ній Марко протримався 4 роки, поки його не відправив у відставку Гус Хіддінк зі збірною Росії. Потім був «Аякс», поганий відрізок в «Херенвені» і ще гірший в АЗ. На один рік Ван Бастен повертався в національну команду, але вже асистентом, після чого перейшов на нову роботу.
Він став технічним директором ФІФА. І все йшло чудово, поки восени минулого року Марко не прийшов в ефір телеканалу Fox Sports. На Ван Бастена найшло якесь затьмарення, і він в прямому ефірі сказав фашистське вітання. Скандал розлетівся по всіх інформаційних стрічках, не тільки спортивних. Нідерландця відсторонили від роботи і позбавили тижневої зарплати, яку передали в Інститут військової документації.
Після ван Бастена ніхто зі збірної Нідерландів не отримував «Золотий м’яч», хоча наступне покоління «Ораньє» було не менше талановитим. А багато хто з них починали під враженням від гри Марко і його голу в ворота Дасаєва. За власним визнанням, форвард не зрозумів в той момент, що він зробив. Насправді, він подарував щастя всій країні і вписав себе в історію футболу.
×
Джерело: gazeta.ua